50. Фінансовий механізм, його складові елементи

Реалізація фінансової політики здійснюється з допомогою фінансового механізму, який являє собою досить складну систему впливу на різні сторони фінансової діяльності окремих суб’єктів.

Фінансовий механізм — сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Методи:

Фінансове забезпечення реалізується на основі відповідної системи фінансування, яке може здійснюватись у трьох формах: самофінансування, кредитування, зовнішнє фінансування. Різні форми фінансового забезпечення використовуються на практиці одночасно через установлення оптимального для даного етапу розвитку суспільства співвідношення між ними.

Фінансове регулювання полягає у регламентуванні розподільних відносин у суспільстві й на окремих підприємствах.

Фінансовий контроль дає можливість постійно стежити за рухом грошових потоків, він забезпечує перевірку законності здійснення фінансових операцій і тим самим правильне спрямування дії фінансового механізму.

Фінансове планування полягає в розроб­ленні фінансових планів, на основі яких ведеться оперативне управління.

У будь-якому механізмі управління ґрунтується на використанні відповідних важелів. Вплив на дію фінансового механізму, а через нього на різні сторони соціально-економічного розвитку, досягається встановленням і зміною положення того чи іншого важеля. Сукупність важелів становить систему управління фінансовим механізмом.

Важелі: податки, обов’язкові платежі, норми амортизації, норми використання коштів з бюджетних установ, орендна плата, процент за кредит.

Ліміти – певні обмеження на витрати, в інтересах держави, підприємця або громадянина.

Резерви – фонди які створюються для нейтралізації впливу непередбачених факторів, що можуть бути викликані в майбутньому.

Стимули: заохочувальні фонди, створені за рахунок прибутку, податкові пільги =) передбачають застосування як матеріального заохочення, так і ек.санкцій.

Санкції – форма організації фінансових відносин, які покликані посилити матеріальну відповідальність суб’єктів господарювання у виконанні взятих зобов’язань.

Штраф – міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або діючих правил, що накладається у твердій грошовій сумі.

Пеня – застосовується при несвоєчасному виконанні грошових зобов’язань і нарах.за кожен день просрочення. Встан. У % залежно від суми.

51.Фінансовий ринок, його структура, функції і роль

Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово-вільних грошових коштів та цінних паперів.

Головним завданням фінансового ринку є трансформація незадіяних фінансових коштів у грошовий капітал, власник цього капіталу надає його іншим особам на певний термін на умовах повернення.

Сутність фінансового ринку розкривається через його функції:

1) мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів;

2) розподіл акумульованих вільних коштів між кінцевими споживачами;

3) прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації ек-х процесів у Д;

4) забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.

Об’єктами відносин на фінансовому ринку є:

1) грошово-кредитні ресурси;

2) цінні папери;

3) фінансові послуги.

Принципами функціонування ефективного фінансового ринку є:

1) вільний доступ до ринково інформації та ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку;

2) ліквідність фінансових інструментів ринку;

3) конкурентність та ефективність;

4) відповідність міжнародним стандартам.

Суб’єктами відносин на фінансовому ринку є:

1) держава;

2) підприємництва різних форм власності;

3) окремі громадяни.

Фінансовий ринок є сферою забезпечення нормального функціонування фінансових відносин в суспільстві. Роль його полягає в акумулюванні заощаджень та тимчасово вільних фінансових ресурсів, їх використанні щоб забезпечити потреби у грошовому капіталі фізичних та юридичних осіб, а також держави.

Фінансовий ринок класифікують за такими ознаками:

1) За видами фінансових активів: кредитний, ринок цінних паперів, валютний ринок, страховий, ринок золота, ринок фінансових послуг;

2) за періодом обертання фінансових активів: ринок грошей, ринок капіталів;

3) за регіональними ознаками: місцевий, регіональний, національний, світовий;

4) за швидкістю реалізації угод: ринок з негайною реалізацією угод, ринок з реалізацією угод в майбутньому;

5) за умовами обертання: первинний, вторинний;

6) за організаційними формами: біржовий, позабіржовий.