43. Фінанси невиробничої сфери і громадських організацій

Особливістю діяльності вказаних організацій є те, що вони не виробляють матеріальний продукт, не створюють вартість. Заклади невиробничої сфери існують за рахунок продукту, створеного у матеріальному виробництві.

Матеріальною основою функціонування установ невиробничої сфери є основні невиробничі фонди, по яких амортизація не проводиться. В даній сфері використовується висококваліфікована робоча сила — спеціалісти з вищою освітою, кандидатськими і докторськими ступенями — яка потребує відповідної оцінки і оплати. Установи, що працюють у невиробничій сфері можна поділити на 3 групи в залежності від організації їх діяльності:

1) установи, що знаходяться на бюджетному фінансуванні (лікарні, школи, технікуми та ін.);

2) установи, що працюють на засадах госпрозрахунку, отримують доходи і повністю відшкодовують свої видатки, пов'язані із основною діяльністю та її розвитком (побутові, видовищні, житлово-комунальні організації). Переважно вони мають низький рівень доходності; високий рівень характерний лише для кредитних, страхових та інших фінансових установ;

3) структурні підрозділи бюджетних установ, що працюють на засадах негоспрозрахункової окупності затрат.

Серед всіх некомерційних структур найбільшу частину складають бюджетні організації. Для багатьох з них головним джерелом фінансування залишається бюджет. В той же час їм надана можливість додаткового отримання доходів від надання платних послуг. Фінансовий план бюджетної організації складається у вигляді кошторису. Серед бюджетних організацій особливе місце посідають заклади охорони здоров'я, діяльність яких має велике соціальне і економічне значення, безпосередньо впливає на життєвий рівень, здоров'я. Громадські організації відіграють важливу роль у суспільно-політичному житті країни. Вони сприяють розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян, благодійної діяльності, спрямованої на надання допомоги соціально незахищеним верствам населення. Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян. До них належать професійні, молодіжні і творчі спілки, клуби, спортивні товариства, товариства сліпих, глухих, інвалідів, товариства партнерства і співробітництва з іншими країнами та ін.

44. Фінанси суб’єктів підприємництва

Фінанси підприємств – це економічні відносини, пов’язані з формуванням та розподілом грошових надходжень, утворенням та використанням фондів грошових коштів для забезпечення неперервної господарської діяльності.

Фінанси підприємств є основою фінансової системи держави, оскільки підприємства є головною ланкою народного господарства. Сутність фінансів підприємств проявляється через їх функції.

Фінанси підприємницьких структур мають такі специфічні ознаки:

1) вони функціонують в сфері товарно-грошових відносин;

2) вони обслуговують рух вартості створеного продукту на всіх стадіях відтворювального процесу;

3) відображають тільки ті відносини, які можна оцінити в вартісних вимірниках;

4) характеризуються різноманітністю та багато вимірністю форм прояву, що відображаються в системі відносин.

Фінанси підприємницьких структур відіграють важливу роль в ефективності економічного та соціального розвитку країни.

Функції фінансів підприємницьких структур це:

1) формування грошових надходжень та фондів;

2) розподіл та використання грошових фондів;

3) регулювання та контроль грошових потоків та фондів.

В процесі використання та формування фондів грошових коштів підприємницьких структур виникають фінансові відносини, які виражають економічний зміст фінансів підприємств.

Об’єктом фінансових відносин є вартість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Також об’єктом є всі грошові надходження та нагромадження(фінансові ресурси підприємства).

Суб’єктами фінансових відносин виступають Д, підприємство, його працівники, службовці, інвестори.