Вищий навчальний комунальний заклад

«Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області

Предметна комісія педагогіки, психології та суспільних дисциплін

Курсова робота

з методики виховної роботи

на тему:

«Методика організації творчої діяльності школярів в позаурочний час»

студентки 4-Б курсу

напряму підготовки 0101«Педагогічна освіта»

спеціальності 5.01010201 «Початкова освіта»

Чорби Лариси Олегівни

Керівник: викладач методики виховної роботи

І категорії

Звягіна Лариса Михайлівна

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії:

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Білгород-Дністровський - 2015 рік

З М І С Т

Вступ……………………………………….……………………………………3-5

Розділ І. Особливості організації дозвілля дітей в позаурочний час

1.1. Дозвіллєва діяльність, її види………………………………………6-10

1.2. Роль педагога-організатора в організації дозвілля дітей в

позаурочний час………………………………………………………………10-13

1.3. Взаємодія школи та позашкільних навчально-виховних закладів в

формуванні творчої діяльності школяра…………………………………….14-20

1.4. Роль творчих колективів в становленні творчої особистості дітей та

підлітків…………………………………………………………………………20-22

Розділ ІІ. Дослідницько-експериментальна робота з вивчення особливостей організації участі школярів міста в Всеукраїнському конкурсі талантів «Чисті Роси»

2.1. Умови підготовки і проведення шкільного туру Всеукраїнського конкурсу талантів «Чисті Роси»…………………………………...………………23-24

2.2. Досвід педагога-організатора з організації та проведення виховних заходів в школі…………………………………………………………………….24-29

Висновки…………………………………………………………………….……..30

Список літературних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми обумовлена оновленням суспільства, а тим більше його радикальною зміною, а це - суперечливий, складний і тривалий процес, пов'язаний із пошуком нових шляхів, засобів здійснення перетворень в усіх сферах життєдіяльності людей. Усе це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх членів суспільства, тому що недостатня творча активність, відсутність ефективних стимулів її розвитку та реалізації - основні фактори, які заважають втіленню нових ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій. Процеси демократизації і гуманізації суспільства створюють можливість вибору шляхів життєдіяльності його членів, сприятливі умови для творчості кожного. У гуманному цивілізованому суспільстві розвиток особистості, її творчих можливостей стає самоціллю всіх суспільних відносин. Саме тому в умовах духовного відродження суспільства діяльність закладів народної освіти - від дитячого садка до загальноосвітньої школи, потребує конкретних змін, які викликані необхідністю формування суспільно-активної, творчої особистості, що можливо лише при створенні сприятливих умов для всебічного розвитку потенційних можливостей кожної дитини, самореалізації її особистості у навчальному процесі. Вирішення проблеми формування творчої особистості юного громадянина значною мірою залежить від учителя, творча педагогічна діяльність якого стає міцним засобом формування і всебічного розвитку особистості кожної дитини. Проблема становлення творчої особистості вчителя в тій чи іншій мірі висвітлюється в наукових дослідженнях філософій, психологів і педагогів.

Проблема розвитку творчого потенціалу учнів завжди хвилювала вчених-дослідників, педагогів-практиків А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського. Ці прогресивні педагоги вважали, що правильно організований навчально-виховний процес у школі сприяє формуванню в учнів творчого ставлення до навчання, розвитку їх пізнавального інтересу. Завдання школи вони вбачали у вільному розвитку учнів, їх самостійності, активності, у творчому ставленні до

застосування знань. Вчитель може впливати на процес формування мислення учня, цілеспрямовано активізувати його творчість.

В. Сухомлинський писав, що у новому суспільстві людина буде настільки закохана у свою справу, що «присвятить їй усі свої творчі сили». Своєчасно знайти, виховати і розвити здібності у вихованців - головне в навчально-виховній роботі [24, с. 45] . В. Сухомлинський звертає увагу на те, що у школі не повинно бути жодного учня, у якого відсутні захоплення, цікавість до певного предмета. Він вважав, що і творча наснага — потреба, у якій особистість знаходить щастя. Переживаючи духовне задоволення від того, що вона творить, людина по-справжньому відчуває, що вона живе. Творчість є тією живою водою, що вливає нові сили у дітей, допомагаючи їм долати труднощі. Творчість починається там, де інтелектуальні та естетичні багатства, здобуті раніше, стають засобом пізнання, засвоєння, перетворення світу, при цьому людина ніби зливається зі своїм духовним надбанням. Вчителі повинні виховувати учня так, щоб з перших днів перебування у школі він чимось цікавився, розвивав свої творчі здібності, щоб у нього сформувалось певне життєве захоплення. Важливим першоджерелом творчості як самоствердження та самовираження особистості, на думку В. О. Сухомлинського, є слово [24, с. 69]. Творча наснага, що переживається у дитячі роки, починається з того, що слово як духовне багатство особистості стає будівельним матеріалом, з якого дитина щось створює. Твір, казка були першою сферою творчості, в котрій дитина стверджувала свої здібності, пізнаючи себе, переживаючи перше почуття гордості від того, що вона щось створює. Дитяча казка, що складена серед природи, є, на думку В. О. Сухомлинського, цілим духовним світом, що визначає зміст та направленість думок, почуттів, переживань.

А. С. Макаренко у свій час обґрунтував доцільність прогнозування ризику у виховній роботі. Якщо педагог не довіряє творчим силам дитини, робить виховний процес безконфліктним, він ризикує виховати людей безвільних та безвідповідальних. А. С. Макаренко вважає, що не можна загартувати людину, якщо не ставити перед нею важких завдань [18, с. 28].

Г. Ващенко у своїй книзі «Виховний ідеал» [4, с. 45] переймається проблемою гармонійного виховання української молоді. Серед пріоритетних напрямків цього виховання є розвиток творчих здібностей молоді. Він пише: «Молоді покоління не лише засвоюють культурні здобутки, а й рухають культуру вперед. Це можливе лише при наявності розвинених творчих здібностей. Тому школа має приділити увагу розвиткові у молоді спостережливості, пам'яті, творчої уяви і логічного мислення. Не менше уваги має приділяти школа і розвитку у дітей логічного мислення (здібностей аналізу, синтезу, висловлювання, в різних формах індукції, дедукції і аналогії)».

Тому тема дослідження є актуальною і своєчасною.

Мета - творча діяльність школярів в позаурочний час.

Об’єкт дослідження – методи та прийоми розвитку творчих здібностей школярів.

Предмет дослідження – форми залучення школярів до позаурочної діяльності з метою розвитку творчих здібностей.

Завдання:

1. Опрацювання психолого-педагогічної літератури з теми, визначення ролі дозвілля у розвитку творчих здібностей школярів.

2. Узагальнення різноманітних форм позашкільної виховної роботи з метою розвитку творчих здібностей;

3. Визначення роль та місця позашкільної освіти в розвитку творчих здібностей дітей шкільного віку.

Розділ 1. Особливості організації дозвілля дітей в позаурочний час