29.2.5. Законодавство про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»

Відповідно до Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»¹⁰ від 17 лютого 2000 р., а також відповідно до ст. 394 ГК України на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій, за винятком випадків, коли законами України встановлено пільговий порядок оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Вищезазначеним законом заборонено приймати спеціальне законодавство про іноземні інвестиції, котрі б регулювали питання валютного, митного та податкового законодавства.

Захист національного товаровиробника законодавець України здійснює через прийняття законів, якими встановлюються правила проведення спеціальних процедур та застосування захисних засобів у сфері експортно-імпортних операцій. Це, зокрема:

- Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»¹¹ від 22 грудня 1998 р. Цим Законом з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи, як-от запровадження режиму квотування імпорту в Україну та установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну. Ці спеціальні заходи встановлюються на період, необхідний для запобігання або усунення наслідків значної шкоди та полегшення процесу економічного пристосування національного товаровиробника до умов конкуренції;

- Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22 грудня 1998 р., яким визначається механізм захисту національного товаровиробника від субсидованого імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, регулюються засади і порядок порушення та проведення антисубсидиційних розслідувань, а також застосування компенсаційних заходів. Субсидованим імпортом у ст. 1 вказаного вище Закону визнається ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару. У разі, якщо спеціальним розслідуванням буде встановлено, що внаслідок такого імпорту національному товаровиробнику заподіюється істотна шкода або існує загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, або має місце істотне перешкоджання створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару, застосовуються компенсаційні заходи. Основним з них є компенсаційне мито (попереднє або остаточне) – особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України товару, що є об'єктом застосування компенсаційних заходів (попередніх або остаточних);

- Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 р., яким визначається механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів. Демпінгом у ст. 1 цього Закону визнається ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Якщо в результаті антидемпінгового розслідування, проведеного за рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Мінекономіки України, буде встановлено, що демпінговим імпортом національному товаровиробнику заподіяна істотна шкода, або виникла загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, або існує істотне перешкоджання створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару, який є об'єктом розгляду, то застосовуються антидемпінгові заходи. Ними є стягнення антидемпінгового мита – особливого виду мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних). Антидемпінгове мито буває попереднім (запроваджується у період проведення антидемпінгового розслідування на строк не більше шести місяців) та остаточним (діє у період, визначений рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі на підставі фактів, встановлених у процесі антидемпінгового розслідування).