Золота Орда

Наприкінці 1237 р. розпочався наступ монголо-татарських військ під проводом хана Батия на руські землі. Протягом 1237-1238 рр. Північне-Східна Русь була завойована і спу­стошена. Весною 1239 р. монголо-татари захо­пили Переяслав, зруйнували і спалили його. Того ж року така сама доля спіткала й Черні­гів – “місто взяте й спалене вогнем”, як сказано в літописі. Восени 1240 р, монголи підступили до Києва і взяли його в облогу. Понад 10 тиж­нів тривав штурм укріплень міста. Нарешті впала остання твердиня киян - град Володи­мира, монголо-татари вдерлися в київський дитинець, останні захисники трималися в Десятинній церкві. Від ударів стіни храму за­валилися, поховавши під руїнами останніх воїнів-захисників Києва.

Після взяття Києва монголо-татари ви­рушили на Галицько-Волинську "землю". Незважаючи на героїзм воїнів, волинські міста Кам'янець, Ізяслав, Колодяжин, Луцьк, Володимир були взяті і поруйновані. Під Галич монголо-татарські орди підійшли з'єд­наними силами і після триденної облоги взяли його штурмом, У 1241р. монголо-татари вийшли на західні рубежі Русі, вдерлися на територію Польщі і Угорщини. Зустрівши опір у чеських і польських землях, ослаблені війська хана Батия у 1242 р. повернулися на схід. У пониззі Волги монголо-татарські феодали заснували державу - Золоту Орду (із столицею у м. Сарай). Руські землі не вхо­дили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги держави, а пере­бували у васальній залежності від неї. Ясна річ, ця обставина мала вплив на економічний, політичний, культурний розвиток об'єднаних раніше у складі Київської Русі земель. Київ­ський період в історії України завершився.

Історичне значення Київської Русі

Київська Русь відіграла велику роль в українській та світовій історії.

Вперше об'єднала всі східнослов'ян­ські племена в одну державну організацію, а також поклала початок державності у багатьох неслов'янських народів (угрофінське населення Півночі, Поволжя).

Сприяла формуванню у східних сло­в'ян більш прогресивних соціально-економічних структур, розвитку культури (виникла писемність, право, бібліотеки, храми і т.д.).

Зміцнила обороноздатність східно­слов'янського населення, захистивши його від фізичного знищення з боку кочовиків.

Підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі між­народні зв'язки Київської Русі, шлюбні союзи з королівськими династіями Західної Європи.

Захистила Європу від кочових с Сходу.

В історичній науці існує проблема спадщини Київської Русі.

• Концепція російського історика М.Погодіна: Київська Русь - початковий етап історії Росії; наступницею Київської держави стала Московська держава.

• Концепція українського історика М. Грушевського: історія та культура Київської Русі творилися, в першу чергу, українцями, адже основною територією формування держави слугувала Середня Наддніпрянщина з центром у Києві, де споконвіків жив український народ, нікуди не переселявся, створивши тут свої звичаї, мову, літературу, мистецтво. Спадкоємцем Київської Русі є український народ, а наступником Київської держави стало Галицько-Волинське князівство.

• Концепція радянських істориків: спадок Київської Русі - це спільний здобуток трьох народів - українського, російського і білоруського;

У сучасній історичній науці це питання залишається дискусійним, тісно пов'язане з політичними інтересами.

Українські історики у новітніх наукових дослідженнях з сучасних позицій осмислюючи вітчизняну історію, доходять до висновку, що Київська Русь дала початок трьом народам – українському, російському і білоруському, стала витоком державності і культури кожного із них, однак, українці мають все ж таки більше підстав щоб претендувати на історичну спадщину Київської Русі.