Визвольний похід 1648 року

Позитивне розв'язання трьох вищеназва­них завдань стало запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельниць­кого у 1648 році:

• У квітні- травні 1648 р. - козацько-татарське військо розгромило польську армію на р. Жовті Води. Три тисячі поляків потрапили у полон. Частина реєстрових козаків на чолі з Фіпоном Джеджалієм пере­йшла на бік повстанців.

• У травні 1648 р. - козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем: у полон потрапили 8,5 тис. чоловік, у тому числі командувач польським військом гетьман Потоцький. Розгром поль­ського війська сприяв активізації народно-повстанського руху.

• Улітку 1648 р. визвольна боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої.

Свої володіння зберегли лише право­славні монастирі, а також та українська і польська шляхта, яка стала на бік повста­лих. Утверджувалася дрібна власність на землю селян, міщан, козаків.

Армія Б.Хмельницького зросла до 100 тис. чоловік. На чолі полків стали Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар, Філон Джеджалій та інші полководці.

• На кінець червня повстанці звільнили від польських магнатів і шляхти всю Ліво­бережну Україну,

• на середину вересня були звільнені Правобережжя, Поділля, частина Волині. На звільненій території українці створювали власні органи влади, формували нову модель соціально-еконо­мічних відносин.

• У вересні 1648 р. - відбулася битва з 60-тисячною польською армією поблизу міста Пилявці. Перемога українців створила сприятливі умови для визволення Західної України.

• У жовтні 1648 р. - Б.Хмельницький взяв в облогу Львів, а згодом - фортецю Замостя.

• У листопаді 1648 р. - козацькі полки ра­зом із загонами місцевих повстанців звільнили увесь західноукраїнський регіон.

Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Виникла можливість об'єд­нання українських земель у межах націо­нальної держави збройною силою!

Перемир’є сторін. Політичні плани б. Хмельницького

Однак Б.Хмельницький не пішов на еска­лацію бойових дій, прагнучи політичного врегулювання конфлікту.

21 листопада 1648 р. під Замостям він уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном Казимиром, пого­дившись відвести українське військо від західних рубежів.

Що ж змусило гетьмани піти на такий крок?

• Зниження боєздатності козацького війська;

• Непевна позиція кримських татар;

• Загроза удару на Київ Литви;

• Етнографічний кордон України;

• Більшість старшини за припинення походу;

• Відсутність чіткої програми дій;

• Загроза створення антиукраїнської коаліції європейських католицьких держав.

В лютому 1649 р. під час перего­ворів з королівським посольством у Перея­славі гетьман вперше висунув ідею ство­рення української суверенної держави:

• він обґрунтував право українців навішену державу в етнічних межах їх проживання:

• проголосив незалежність утвореної в ході визвольної боротьби Української дер­жави;

• сформулював положення про соборність Української держави і представив ЇЇ як спадкоємицю Київської Русі.