- •Затверджено
- •Слов'янські племена
- •Походження слов'ян
- •Слов'яни і скандинави
- •Походження назви "Русь"
- •Утворення Київської Русі
- •Теорії походження Київської Русі
- •Устрій Київської Русі
- •Економіка
- •Соціальна структура
- •Форма правління
- •Територіально-політичний устрій
- •Другий період
- •Причини роздробленості Київської Русі
- •Золота Орда
- •Історичне значення Київської Русі
- •Галицько-Волинське князівство (xiі-XIV ст.) Етапи історичного розвитку Галицьке-Волинського князівства
- •Виникнення назви "Україна"
- •Походження національної символіки
- •Утворення великого князівства литовського
- •Причини швидкого підпорядкування литвою руських земель
- •Політика литви в руських землях
- •Київське князівство
- •Зміна політичного курсу литви
- •Кревська унія 1385 року
- •Українські землі за князювання вітовта (1392-1430 рр.)
- •Городельська унія
- •Третині XV - першій половині XVI століття свидригайло ольгердович та велике князівство руське
- •Остаточна ліквідація удільного устрою
- •Брестська церковна унія
- •Братства
- •Коли і де виникло козацтво
- •Соціальний та національний склад
- •Ставлення польщі до козаків
- •Світлична в.В. Історія України.-к.,2002. Запорізька січ на міжнародній арені
- •Визвольний рух в україні
- •Опришки
- •Участь українського кОзацтва в інтервенції до Московії
- •Доба морських походів (перша чверть XVII ст.)
- •Гетьман петро конашевич сагайдачний
- •Значення повстань
- •Значення козацтва
- •Цілі боротьби
- •Форми боротьби
- •Етапи визвольної війни
- •Визвольний похід 1648 року
- •Перемир’є сторін. Політичні плани б. Хмельницького
- •Розбудова української держави
- •Адміністративно-територіальний устрій
- •Судова система
- •Збройні сили
- •Відновлення війни
- •Зборівська угода
- •Поразка під берестечком
- •Кульмінація національно-визвольної війни
- •Втрата здобутків війни
- •Пошуки союзника
- •Укладення україно-російського договору
- •Порушення москвою угоди
- •Оцінка діяльності б. Хмельницького
- •Гетьман і. Виговський (1657 – 1659 )
- •Зближення з польщею. Гадяцька угода
- •Гетьманування ю. Хмельницького
- •Розкол україни на правобережну та лівобережну
- •Прихід до влади п.Дорошенка воз’єднання правобережжя і лівобережжя
- •Лівобережжя
- •Капітуляція п.Дорошенка поразка визвольної боротьби
- •Козацько – гетьманська держава (середина XVII – кінець XVIII ст.)
- •Україна і північна війна
- •Полтавська битва
- •Ліквідація росією української автономії. Українська політика петра I. Перша ліквідація гетьманства
- •Останні гетьмани: д.Апостол і к.Розумовський
- •Остаточне скасування української державності
- •Правобережна україна під владою польщі
- •Визвольна боротьба на чолі з с.Палієм
- •Гайдамацький рух
- •Рух опришків
- •Поділи Речі Посполитої
- •Тема IV: україна у XIX столітті, витоки відродження національної свідомості.
- •Грушевський м.С. Ілюстрована історія України.-к.,1997.
- •Поділи Речі Посполитої
- •Колонізація Росією півдня України
- • Промисловість
- • Чумацький промисел
- •Селянам
- •Хвилі переселенського руху українців
- •Західноукраїнські землі
- •Національно-культурне відродження
- •Суспільний рух в Галичини в другій половині XIX ст.
- •Політизація національного руху
- •Українці у загальноросійському визвольному русі
- •Тема V: епоха революцій та державного відродження україни
- •Бойко о.Д. Історія України.- к.,2012.
- •Соціально-економічний розвиток
- •Активізація революційно-визвольної боротьби
- •Україна в революції 1905-1907 рр.
- •Столипінська реакція
- •Україна в роки першої світової війни (серпень 1914 - листопад 1918рр.)
- •Доба української центральної ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)
- •Утворення центральної ради
- •Консолідація українських сил навколо центральної ради
- •Центральна рада і тимчасовий уряд
- •Більшовицький переворот
- •Проголошення української народної республіки
- •Проголошення радянської влади в україні. Українсько-більшовицька війна.
- •Проголошення незалежності унр
- •Брестський договір з країнами німецько-австрійського блоку
- •Німецько-австрійська окупація україни
- •7 Березня до Києва повернулася Центральна Рада.
- •Державний переворот. Падіння центральної ради
- •Доба української держави гетьмана павла скоропадського
- •Падіння гетьманату
- •11 Листопада 1918р. Закінчилася перша світова війна поразкою німецько-австрійського блоку.
- •Листопадове повстання
- •Політика зунр
- •Початок польської інтервенції
- •Доба директорії (грудень 1918 – 1920 рр.). Злука унр і зунр
- •Політика директорії унр
- •Причини поразки директорії
- •Розгром денікіна
- •“Зимовий похід” армії унр
- •Зближення унр і польщі. Радянсько – польська війна
- •Розгром врангеля
- •Історичне значення української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •Тема VI: україна в міжвоєнний період (1921-1939)
- •Причини переходу до непу
- •Сутність неПу
- •Неп передбачав
- •Основні зміни в період неПу
- •1. У сільському господарстві:
- •2. У промисловості:
- •3. У галузі торгівлі і фінансів:
- •Причини згортання неПу
- •Україна і утворення срср
- •Підходи до об’єднання республік
- •Утворення срср
- •IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції усрр, законодавча закріпивши входження республіки до складу срср.
- •Та входження до його складу україни
- •Політика українізації та її суть.
- •Наслідки українізації
- •Причини згортання українізації
- •Індустріалізація україни
- •Причини індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Промислова гонка
- •Наслідки індустріалізації
- •Колективізація українського села
- •Причини колективізації
- •Голодомор 1932-1933 рр.
- •Наслідки колективізації
- •Утвердження тоталітарного режиму в україні. Масові рапресії
- •Напрямки масових репресій в україні
- •Конституція урср 1937 р.
- •З ахідна україна у 20 – 30-ті
- •Соціально-економічне гноблення
- •Політичне життя. Національно-визвольний рух
- •Тема 7: україна у другій світовій війні (1939-1945 рр.)
- •Спроби створення системи колективної безпеки
- •Початок другої світової війни
- •Радянізація західної україни
- •Німецька окупація україни
- •Захоплення україни:
- •Україна в роки окупації
- •Рух опору
- •Визволення україни від німецьких окупантів
- •Тема VIII: україна у період відбудови народного господарства та десталінізації.
- •Територіальні зміни. Воз'єднання українських земель
- •Україна на міжнародній арені
- •Відбудова господарства
- •Особливості відбудови промисловості
- •Фінанси
- •Перетворення в західній україні
- •Опір проведенню “радянізації”
- •Суспільно-політичне життя
- •Залежність від центру
- •Репресії
- •Ідеологічна реакція
- •Період хрущовської “відлиги”
- •Спроба розширення прав республік
- •Шістдесятники. Зародження дисидентського руху
- •Експерименти в економіці
- •Соціальні програми м.С. Хрущова
- •Поразка хрущовських реформ
- •Бойко о.Д. Історія України.- к., 2012.
- •Спроби реформування економіки
- •Посилення кризових явищ
- •Рівень життя народу
- •Згортання демократії поворот до неосталінізму
- •Політика русифікації та жорсткого централізму
- •Узаконення безмежної влади кпрс
- •Дисидентський рух в україні
- •Етапи дисидентського руху
- •1968-1976 Рр. - піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля.
- •3 Середини 80-х рр. - з початком перебудови - діяльність дисидентів активізується, створюються умови для національно-державного відродження.
- •Перебудова і україна
- •Проведення економічних реформ
- •Відродження національно-визвольних процесів
- •Пробудження та активізація суспільних сил
- •Поява масових рухів та організацій
- •Радикалізація політичних сил
- •Протистояння між реформаторськими і консервативними силами в кпрс
- •Виникнення багатопартійності
- •Новий український парламент
- •Проголошення державного суверенітету
- •Проголошення незалежності україни
- •Розпад срср та утворення снд
- •Співдружність незалежних держав
Утворення Київської Русі
У 882 р. новгородський князь Олег захопив київський престол. Два політичних центри – Київ і Новгород - об'єдналися в одну державу, яка отримала назву Київська Русь. Першим князем Київської Русі став Олег. Його наступник - Ігор заснував правлячу на Русі династію Рюриковичів.
Ядром формування київської держави стали поляни, які перебрали ім'я одного з племен "рос" або "рус".
Теорії походження Київської Русі
В історичній науці склалося декілька теорій щодо утворення Київської Русі. Найбільш поширеними вважаються:
Норманська теорія: варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Давньоруської держави, східнослов'янські племена були нездатні без допомоги зовні заснувати могутню державу. Норманську теорію започаткували німецькі історики Г.Баєр та Г. Міллер, які працювали в другій пол. XVIII ст. в Росії.
Теорія природньо-історичного (автохтонного) походження Київської Русі: з варягами чи без варягів східні слов'яни були в змозі утворити свою державу, бо для цього у східних слов'ян існували всі необхідні внутрішні соціально-економічні передумови; процес державотворення розпочався у східних слов'ян ще до приходу варягів; варяги, просуваючись у східнослов'янські землі, керувалися, перш за все, не державотворчою, а торговельною метою. Вони прагнули підпорядкувати собі, так званий, "шлях із варяг в греки", обкласти даниною місцеве населення.
Цю теорію сповідували видатні українські історики XIX - поч. ХХ ст. М.Костомаров, В.Антонович, М.Грушевський Ц.Багалій та інші.
Антинорманської теорії дотримується сучасна українська історіографія.
Дійсно, держава виникає лише тоді коли стає історичною необхідністю - на стадії розкладу первіснообщинного та формування класового суспільства. Саме на такій стадії суспільного розвитку знаходилися східні слов'яни у VIII-IX ст.
Устрій Київської Русі
Ранньофеодальний характер Київської Русі
Київську Русь характеризують як ранньофеодальну державу: стрімка її феодалізація відбувалася при збереженні помітних залишків родоплемінного ладу. Серед них перш за все, виділяються такі:
збереження до XI ст. колективної власності на землю (індивідуальна земельна власність зародилася на Русі у другій пол. ХІ ст.)
збереження до X ст. (до адміністративної форми Володимира Великого) племінних князівств
збереження таких форм родоплемінного ладу, як віче, народне ополчення.
Економіка
Загальновизнаним є той факт, що Русь мала розвинені для свого часу продуктивні сили і багату економіку.
Землеробство - провідна галузь, практикувалася 2-3-пільна система. Основними зерновими культурами були жито, пшениця, просо, ячмінь, овес. Вирощували також бобові та технічні культури, городину. Із землеробських знарядь використовували переважно рало, плуг, соху.
Скотарство - набуло значного поширення, особливо в степовій зоні. Розводили велику і малу рогату худобу, коней, свиней, птахів.
Ремесло - існувало до 60 спеціальностей. Найважливішими його галузями були: чорна металургія, гончарство, ткацтво, ювелірне та деревообробне виробництво.
Торгівля – як внутрішня, так і зовнішня - мала велике значення в господарському житті. Експортували хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби. Імпортували тканини, вино, прянощі, вироби мистецтва тощо. У X ст., з часів Володимира Великого, з'явилася власна монета - злотники й срібляники. З XI ст. основною грошовою одиницею стає гривня - злиток срібла різної ваги (до 200 г).
Допоміжні галузі - мисливство, рибальство, бджільництво, бортництво.