3. Керівництво класу та його організація.

Актив класу, розподіл доручень учні обирали самостійно за власним бажанням або голосуванням. Як староста Костянтин надійна, дисциплінована людина, його досить поважають у групі, він з усіма спілкується, але ні з ким окремо постійно не дружить. Він відповідально ставиться до своїх обов’язків, чесний і справедливий. У групі багато лідерів, активістів, талановитих та обдарованих дітей. Вони самостійно можуть підготувати виступ, самі ставлять танці, розучують пісні, готують сценки, костюми, організовують репетиції, лише радячись з класним керівником. Діти дуже вимогливі до себе, постійно працюють над самовдосконаленням, прагнуть завоювати у конкурсах перші місця.

Авторитетом серед товаришів користуються Боталов Андрій та Дмитрук Олексій. Ці учні добре навчаються, подають хороший приклад іншим, вони доброзичливі, відкриті і завжди готові допомогти товаришам. Вони вміють організувати свою роботу та проконтролювати інших.

У групі немає „відторгнутих”. Загалом у колективі доброзичлива атмосфера, сварок, бійок і бойкотів не спостерігається, але й високої згуртованості немає. Для цього існують свої причини. По-перше, колектив ще дуже молодий, по-друге, він постійно зазнає трансформувань, по-третє, діти мешкають у різних районах міста, тому ліцеїстів часто об’єднує район помешкання.

Ціннісно-орієнтаційна єдність групи ґрунтується у діяльнісній сфері. Діти проявляють колективізм і дружню турботу під час фізичної роботи. У деяких учнів дуже високо розвинена самокритика, це можна прослідкувати, коли їм не вдається виконати доручене завдання, але тоді на допомогу приходять друзі, які зацікавлені у спільних справах групи.

3. Керівництво груповим колективом та його організація.

Актив групи та його робота. У групі існує формальний лідер – це командир групи Гмиря Костянтин. Гмиря К. відмінно навчається, бере активну участь у житті групи, має вплив на учнів та авторитет. Також у груповому колективі є актив. До активу входять учні, які найбільш активно беруть участь у житті групи та ПТНЗ, допомагають в організації свят, вечорів, виховних заходів. Учні ініціативні, самостійні, мають багато ідей. Авторитет серед товаришів дає можливість активу групи втілювати свої цікаві ідеї в життя.

У групі наявні мікро-групи, проте напруженість у стосунках між різними групуваннями немає. Ставлення учнів один до одного доброзичливо-байдуже: група дружна і згуртована лише на перший погляд.

Серед активу групи існують тісні міжособистісні стосунки. Ці учні активно приймають участь у підготовці різних заходів, допомагають у проведенні вечорів, приймають участь у конкурсах ПТНЗ та змаганнях різного рівня. Окрім активу є учні, які хоча і не проявляють власної ініціативи, але охоче приймають участь у житті групи.

Наявність у колективі неформальних лідерів можна виділити виходячи з результатів проведеного соціометричного дослідження класу. Неформальними лідерами є: Завгородній, Плєханов, Савченко, Сізьомін, Шулєв. «Наближеними» або переважаючими є: Бєляєв, Бєляков, Камінчук, Красовський, Лазаренко, Лук’янчук, Рижинко та інші. За даними соціометрії до зневажених відносяться Юрченко, Кодрянов.

Причини появи неформальних лідерів полягають у наявності особливих здібностей (спортивних, розумових), спілкування поза навчальним часом. Часто неформальні лідери входять до активу групи. Нестандартним випадком неформального лідерства можна вважати Савченка Сергія. Хлопець вчиться задовільно, має не дуже зразкову поведінку на уроках (в залежності від авторитету вчителя), але приймає участь у спортивних змаганнях та у житті групи, добре відноситься до товаришів, допомагає. Тому учні ставляться до нього з прихильністю і виділяють його як лідера.

Зазначимо, що серед неформальних лідерів – Савчук Віталій, який є командиром потоку і активно приймає участь як у загально, так і в груповому житті.

У групі є «відторгнуті» – це Федоров та Зиков. Відношення до них учнів пояснюється поведінкою самих хлопців. Вони не бажають приймати участі у житті колективу, виховних та розважальних заходах. Така поведінка викликає відповідну реакцію колективу. Груповий керівник проводить відповідну роботу і намагається поліпшити ситуацію.

Взаємовідносини в середині колективу. Ступінь згуртованості колективу було вивчено за допомогою методики «Визначення індексу групової згуртованості за Сішором». Групова згуртованість – найважливіший параметр, який показує ступінь інтеграції групи, її злиття в єдине ціле. Внаслідок проведеного опитування та обчислення результатів було визначено індекс групової згуртованості в 14 балів. Це відповідає достатньо та середньому рівню індексу групової згуртованості. Це свідчить про достатній для нормальної та продуктивної діяльності колективу ступінь інтеграції групи, її злиття в єдине ціле.

Ціннісно-орієнтаційну єдність групового колективу досліджено за допомогою методики вивчення «Ціннісно-орієнтаційної єдності колективу (ЦОЄ)». Внаслідок проведеного опитування отримано такі результати. Величина ціннісно-орієнтаційної єдності дорівнює -1,36, що свідчить про низький рівень розвитку групи.

Взаємовідносини між хлопцями і дівчатами. У зв’язку з тим, що дівчат в групі не має, спостереження проводилось на перерві з паралельними групами (де навчаються дівчата). Взаємовідносини є товариськими та дружніми. Простежуються прояви симпатій, що пояснюється особливостями даної вікової групи. Присутні повага один до одного, турбота, допомога.

Особистість групового керівника та його вплив на групу. Груповий керівник учнівського колективу Долженко Миколай Павлович є освіченою, культурною людиною. Має організаторські здібності та користується авторитетом серед учнів. Знання психології учнів, їх інтересів допомагає у навчально-виховній роботі. Загальний стиль керівництва можна визначити як демократичний, з елементами примусу (що є необхідним і важливим). Учні позитивно відносяться до групового керівника, виконують усі вимоги.