3. Планування доходів бюджету

Для прогнозування і планування доходів бюджету необхідно:

— визначити джерела доходів, на основі яких складатимуться прогнози та плани;

— зібрати фактичні дані про кожне джерело доходів принаймні за три останні роки;

— спрогнозувати показники й характеристики кожного джерела доходів для визначення найбільш придатної методики прогнозування;

— вибрати й застосувати необхідний метод прогнозування та планування;

— визначити вірогідність отриманого прогнозу доходів та відкоригувати його з урахуванням змін, що можуть вплинути на доходи;

— визначити очікуваний рівень доходів бюджету на плановий

період.

Відповідно до бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) офіційні трансферти.

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні й місцеві податки і збори (обов’язкові платежі). Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 3) інші неподаткові надходження. Офіційні трансферти— кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Прогноз дохідної частини державного і місцевих бюджетів розробляється з урахуванням очікуваного виконання в поточному році, фактичного їх виконання за січень – жовтень(листопад) поточного року, зміни законодавчих актів, удосконалення системи справляння податків та поліпшення в наступному році стану розрахунків з бюджетом окремих господарських комплексів. Ураховуються також прогнозні макроекономічні показники на наступний рік, до яких відносять: валовий внутрішній продукт (номінальний); темпи зниження(зростання) валового внутрішнього продукту (реального); обсяг продукції промисловості у поточних оптових цінах; обсяг валової продукції сільського господарства; індекс споживчих цін; індекс цін виробників; офіційний обмінний курс гривні до долара США; темпи зростання монетарної бази; темпи зростання грошової маси; грошові доходи населення — номінальні та реальні; середньомісячна заробітна плата робітників і службовців; індекс реальної заробітної плати робітників і службовців; рівень зареєстрованого безробіття на кінець року; зовнішньоторговельний оборот; експорт та імпорт товарів і послуг.

При складанні відповідних розрахунків доцільно використовувати програми соціально-економічного розвитку області, району, міста, показники відповідних бюджетів, бізнес-плани основних платників до бюджету, облікові дані про кількість зареєстрованих платників за кожним видом доходів, суми нарахованих платежів з урахуванням пільг.

Метою відповідних розрахунків є аналіз дохідної бази звітного періоду та повне розкриття можливостей території щодо наповнення дохідної частини бюджету в прогнозованому періоді, пошуку додаткових джерел наповнення бюджету, попередження бюджетних втрат.

Вітчизняні та російські науковці до найбільш уживаних методів прогнозування та планування надходжень бюджету відносять такі:

1. Експертні оцінки (є малоефективними в сучасних умовах через властиві їм недоліки, їх необхідно комбінувати з іншими методами прогнозування).

2. Економетричне та статистичне моделювання, серед яких застосовуються екстраполяція сучасних тенденцій в оподаткуванні на певний майбутній період, методи, створені теорією статистики прийняття рішень, імітаційні методи, регресивні й кореляційні методи, багатовимірні методи, прогнози на основі нормативних розрахунків.

3. Метод коефіцієнтів, суть якого полягає у вивченні економічної кон’юнктури в минулому та сучасному періодах і застосуванні відповідних коефіцієнтів(наприклад, індексів інфляції) щодо фактичних результатів виконання бюджетів(планування«від досягнутого»), та балансовий, який ґрунтується на обов’язковому збалансуванні потреб у фінансових ресурсах з джерелами їх формування.

4. Детерміністичний підхід (у тому числі підхід на основі оцінки еластичності) та підхід, що базується на показниках податкових декларацій. Вітчизняна практика реалізації податкової політики, якій властива нестабільність податкового законодавства та невідповідність інформації, що агрегується на мікрорівні й доводиться до центральних органів влади, унеможливлює використання цього підходу. Часті зміни податкової бази зобов’язують використовувати показники еластичності, одержані на основі методів апріорі, тобто розрахованих на базі емпіричних досліджень.

Таким чином, як показують світова практика та дослідження вітчизняних науковців, важливою складовою бюджетного планування є багатоаспектний аналіз факторів, які впливають на формування бази з окремих видів доходів бюджету, групування цих факторів і застосування комбінованого підходу до прогнозування та планування бюджетних надходжень.

Зауважимо, що кожний окремий вид доходів бюджету має свою специфіку планування та прогнозування, тому необхідно використовувати різні методи для визначення їх очікуваних значень.

Так, найменш прогнозованими є неподаткові надходження бюджету та доходи від операцій з капіталом, бо їх важко співвідносити систематично з конкретною базою через їх непостійний характер. Тому доводиться значною мірою спиратися на суб’єктивні оцінки визначення їх очікуваних показників у прогнозованому періоді.

Неподаткові надходження бюджету включають:

— власні доходи бюджетних установ (близько60 %), серед яких переважають надходження від надання платних послуг, планування яких здійснюється на основі даних установ та відомств про фактичне їх надходження на дату складання проекту бюджету, очікуваного надходження до кінця року, а також з урахуванням тенденцій, які складаються в останні роки;

— адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності (близько10 %);

— доходи від власності та підприємницької діяльності, більше половини яких становлять кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України«Про Національний банк України», планування яких визначається діяльністю та політикою даної установи в плановому періоді.

Під час планування доходів від операцій із капіталом значної уваги потребує визначення очікуваного рівня надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації), які становлять близько 60 % даного виду доходів. Обсяг коштів, одержаних від такого продажу, залежатиме від земельної політики уряду щодо вартості та об’єктів продажу на плановий період і тенденцій, що склалися останнім часом.

Найбільшою в доходах бюджету є частка податкових надходжень. Тому велике значення в плануванні доходів бюджету має саме визначення очікуваного рівня податкових надходжень до бюджету.

Провідну роль у процесі прогнозування і планування податкових надходжень відіграє Державна податкова служба України та її органи на місцях, адже на неї покладено реалізацію єдиної державної політики у сфері оподаткування. Податкова адміністрація та її структурні підрозділи на місцях прогнозують, аналізують надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчають вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляють пропозиції щодо їх збільшення та зниження втрат бюджету.

Державна податкова служба України надає відповідні пропозиції Міністерству фінансів України як центральному органу виконавчої влади, що відповідає за здійснення бюджетної, фінансової та податкової політики та є координуючим органом діяльності Державної податкової служби України. Надання інформації та пропозицій відбувається протягом року згідно з процедурою складання проекту державного бюджету, передбаченою Бюджетним кодексом України, за такими етапами:

— аналіз економічних і законодавчих чинників, які вплинули на виконання доходів Державного бюджету України в попередньому році, — січень;

— опрацювання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України«Про заходи щодо складання проекту Закону України про Державний бюджет України», надання пропозицій та зауважень Міністерству фінансів України— лютий – березень;

— участь у роботі міжвідомчих робочих груп з аналізу основних показників економічного і соціального розвитку регіонів (спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі) — березень – липень;

— підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства з питань оподаткування, надання Міністерству фінансів України відповідних законопроектів— червень – серпень;

— підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів, необхідних для розрахунку окремих показників дохідної частини бюджету, Міністерству фінансів України та комітетам Верховної Ради України — травень – грудень;

— опрацювання показників дохідної частини бюджету по платежах, що контролює Державна податкова служба України, та надання відповідних інформаційно-аналітичних матеріалів і розрахунків Міністерству фінансів України й Верховній Раді України— травень – грудень.

Після завершення всіх етапів підготовчого процесу в складанні прогнозу дохідної частини бюджету на наступний рік Державна податкова служба України бере участь в опрацюванні безпосередньо текстової частини Закону про Державний бюджет України і додатків до нього.

Розгляд та прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» відбувається за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України. Після прийняття Верховною Радою України зазначеного Закону Державна податкова служба надає пропозиції до бюджетного розпису виконання дохідної частини бюджету.

Протягом січня – грудня наступного року виконується бюджетний розпис з відповідним інформуванням Міністерства фінансів України та Верховної Ради України про стан виконання бюджетних призначень.

При складанні планових розрахунків податкових надходжень Міністерство фінансів та Державна податкова служба України керуються постановою Верховної Ради України про основні напрями бюджетної політики на відповідний прогнозний рік, проектом Державного бюджету України на прогнозний рік (у редакції, поданій Урядом до Верховної Ради України, з урахуванням окремих висновків і пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету), основними макроекономічними показниками на прогнозний рік та іншими матеріалами і розрахунками, підготовленими відповідними міністерствами та відомствами.

При цьому інформація береться в розрізі регіонів, великих платників (низова ж ланка Державної податкової служби України використовує аналітичні дані казначейства, обласних адміністрацій, управлінь статистики та фінансових управлінь відповідних територіальних органів). Ідеться про процедуру планування податкових надходжень в органах податкової служби: фактично процес прогнозування податкових надходжень відбувається в Україні на трьох рівнях у чотирьох напрямах, які наведені в табл. 6.7.

Планування податкових надходжень бюджету умовно можна поділити на два послідовні етапи. На першому етапі визначається очікуваний обсяг конкретного податку, який може отримати держава, на другому відбувається розподіл надходжень за рівнями бюджетної системи відповідно до бюджетно-податкової політики країни.

Найпоширенішим серед інструментів фінансового вирівнювання в Україні є дотація вирівнювання. Розрахунок планових показників обсягів міжбюджетних трансфертів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України«Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів» від8 грудня2010 р. №1149. Відповідно до неї затверджується порядок розрахунку формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами; та формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів(дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до місцевого бюджету) між районним або міським(м. Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення) бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст, адміністративно підпорядкованих відповідному району або місту.

Таким чином, планування доходів на стадіях бюджетного процесу можна описати в такій послідовності:

На етапі визначення основних напрямів бюджетної політики (перший етап планування) відповідні департаменти й управління готують матеріали щодо показників проекту бюджету на наступний рік для розгляду на колегії Мінфіну. Водночас згідно з Планом заходів подання проекту Основних напрямів бюджетної політики розробляються попередні показники проекту зведеного бюджету на наступний рік з розподілом на державний і місцеві бюджети та пропозиції щодо взаємовідносин між ними, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Другий етап включає підготовку пропозицій до проекту державного бюджету на наступний рік для схвалення Кабінетом Міністрів України. Погоджені показники проекту державного бюджету на плановий рік та прогноз доходів на наступні два роки разом з підготовленими висновками і пропозиціями готують відповідні підрозділи Міністерства фінансів.

Міністерство фінансів у кінці липня доводить до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій необхідні інструктивні матеріали щодо складання бюджету на наступний рік та методичні рекомендації і розрахунки прогнозу обсягів доходів, обсягів міжбюджетних трансфертів та показників, на підставі яких здійснювалося їх визначення.

Планом заходів передбачається, що до 25 липня поточного року відповідні підрозділи Міністерства фінансів повинні забезпечити отримання від указаних виконавчих органів влади проекти місцевих бюджетів на наступний рік з обґрунтуваннями і поясненнями у розрізі Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст обласного/республіканського значення та районів. Протягом десяти днів відповідні підрозділи Мінфіну здійснюють ґрунтовний аналіз отриманих матеріалів, готують висновки та погоджені показники проектів місцевих бюджетів на наступний рік.

Далі структурні підрозділи Міністерства фінансів, котрі забезпечують складання бюджету, готують пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на наступний рік», пояснювальну записку з необхідними розрахунками та обґрунтуваннями для розгляду на засіданні колегії Міністерства фінансів.

Після цього до 15 серпня поточного року даний документ подається на розгляд Кабінету Міністрів України. Крім проекту Закону, на розгляд Кабінету Міністрів подаються такі матеріали: Пояснювальна записка до проекту Державного бюджету України, прогнозні показники Зведеного бюджету України(включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України, перелік пільг щодо податків, зборів (інших обов’язкових платежів) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання та ін.

Третій етап збігається з відповідним етапом планування видатків державного бюджету на наступний рік та полягає в підготовці проекту державного бюджету для подання до Верховної Ради України, де здійснюється його розгляд і затвердження. Порядок розгляду встановлений Регламентом Верховної Ради України.