5.8. Спеціальні карти та плани міст

Спеціальні карти та плани міст призначені для інформування про сучасний стан місцевості та її зміни у відповідному районі, а також про інші спеціальні дані, які необхідні для планування, організації і виконання завдань.

Спеціальні карти та плани міст відрізняються від топографічних карт додатковими даними про місцевість та іншою інформацією, яка необхідна зацікавленим користувачам.

На спеціальних картах, залежно від їх призначення, відображаються:

зміни місцевості, які відбулися в результаті сезонних і погодних явищ (дощів, паводків, снігопаду, заморозків);

астрономо-геодезичні та гравіметричні дані;

додаткові детальні характеристики об’єктів або ділянок місцевості, які мають важливе значення.

До спеціальних карт висуваються наступні вимоги:

інформація про місцевість повинна бути повною, вірогідною і точною;

спеціальні відомості повинні бути викладені у формі, зручній для використання;

результати змін повинні поступати своєчасно, для того, щоб отримані відомості повністю використати при вирішенні завдань.

Спеціальні карти розподіляють на дві основні групи. До першої групи відносяться спеціальні карти, які виготовляють завчасно, а до другої групи - спеціальні карти, які виготовляють у ході відповідних подій або під час підготовки до них.

Основними спеціальними картами, які виготовляють завчасно, є: оглядово-географічні, бланкові, аеронавігаційні, рельєфні, карти шляхів сполучення, карти геодезичних даних і багато інших. Всі ці карти створюються за класичними для цих видів карт технологіями. держави світу приділяють створенню цифрових карт, виготовлення яких потребує передових досягнень науки і найсучасніших технологій. Тому вивчення спеціальних карт розпочнемо з цифрових карт, а основні вимоги до них, принципи створення цифрової картографічної інформації і можливі напрямки її застосування розглянемо більш детально.

Цифрова карта - це систематизований запис у цифровій формі на машинному носієві змісту топографічної карти, тобто просторових координат об’єктів місцевості, їх кодів та характеристик, визначених за єдиною системою класифікації і кодування картографічної інформації у заданій проекції, системі координат і висот, а також у прийнятому для топографічних карт розграфленні на номенклатурні аркуші.

Основою для формування цифрових карт є цифрова картографічна інформація.

Цифрові карти повинні відповідати наступним вимогам:

створюватися з розподілом інформації на номенклатурні аркуші, які покривають місцевість у рамках аркушів топографічних карт масштабів 1:25 000...1:1 000 000;

створюватися у системі координат 1942 року, в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гауса;

забезпечувати можливість машинного визначення даних про розташування об’єктів та їх характеристик;

давати можливість отримувати цифрові значення кількісних і якісних характеристик та кодів об’єктів у єдиній системі класифікації та кодування картографічної інформації;

мати таку класифікацію об’єктів та елементів місцевості, яка відповідала б класифікації, що прийнята для топографічних карт масштабів 1:25 000...1:1 000 000;

структура представлення інформації цифрових карт повинна забезпечити можливість внесення змін та доповнень без погіршення точності даних, які вже є;

мати таку структуру представлення інформації цифрових карт, щоб з них була можливість виділити незалежні моделі наступних елементів карти: елементів математичної основи; рельєфу місцевості; гідрографії; населених пунктів; промислових та соціально-культурних об’єктів; грунтово-рослинного покриву тощо.

Основні принципи створення цифрової картографічної інформації базуються на видах інформації про місцевість, що використовувалися до наступного часу.

Основними видами інформації про місцевість є картографічні матеріали та матеріали аерофотокосмічної зйомки.

Створення цифрової картографічної інформації за картографічними матеріалами може виконуватися за дігітайзерною або сканерно-векторною технологіями, які можуть бути застосовані як окремі закінчені технології, так і сукупні (частина цифрової картографічної інформації створюється за дігітайзерною технологією, а частина - за сканерно-векторною). Основною для створення цифрової картографічної інформації за картографічними матеріалами є копії з топографічних карт.

Створення цифрової картографічної інформації за матеріалами аерофотокосмічної зйомки може виконуватися на аналітичних фотограмметричних приладах або за сканерно-векторною обробкою аерофотокосмічних знімків. Основою для створення цифрової картографічної інформації за цією технологією є матеріали аерофотокосмічної зйомки.

У зв’язку з розвитком нової техніки та створенням нових технологій у сфері геодезичних робіт, збір цифрової картографічної інформації виконується за допомогою електронних тахеометрів або приймачів GPS.

У розвинутих країнах світу цифрова картографічна інформація використовується в наступних напрямках:

у навігації - для керування повітроплаванням і судноплавством;

у топографічному аналізу місцевості - для топографічного моделювання місцевості;

у моніторингу довкілля – для контролю навколишнього середовища;

для планування, розміщення і обліку засобів обслуговування;

для вивчення водних ресурсів і лісового господарства;

у розвідці - для боротьби з тероризмом, аналізу критичних зв’язків, проведення оборонних досліджень, спостереження за виробництвом та випробуванням озброєння.

Висновки спеціалістів свідчать про те, що об’єм використання цифрової картографічної інформації у вирішенні відповідних завдань складає близько 80%, отже, навіть стисло розглянуті напрямки використання цифрових карт дають змогу зробити висновок про те, що майбутнє топографії і картографії - у всебічному застосуванні цифрових карт.

Оглядово-географічні карти призначені для вивчення фізико-географічних умов окремих районів і видаються в масштабах 1:500 000; 1:1 000 000; 1:2 500 000; 1:5 000 000; 1:10 000 000. Карти мають стандартні розміри аркушів: 80 на 90 см по внутрішній рамці. Загальне навантаження змісту цих карт менше, ніж на топографічних картах.

Бланкові карти призначені для виготовлення інформаційних та інших документів. За змістом вони є копіями топографічних або оглядово-географічних карт відповідних масштабів, але друкуються меншою кількістю фарб ослаблених тонів або лише однією фарбою.

Аеронавігаційні карти призначені для підготовки і навігаційного забезпечення польотів авіації. На цих картах більш наочно зображаються об’єкти та елементи місцевості, які для авіації є надійними орієнтирами або перешкодами в польоті. Карти видаються в масштабах 1:2 000 000 і 1:4 000 000.

Рельєфні карти виготовляють найчастіше на гірські райони в масштабах 1:500 000 та 1:1 000 000. Карти призначені для поглибленого вивчення та оцінки рельєфу місцевості і забезпечення польотів авіації. Ці карти дають більш наочне об’ємне зображення рельєфу у порівнянні з картографічним зображенням інших елементів місцевості.

Карти шляхів сполучення масштабів 1:500 000 та 1:1 000 000 призначені для планування і здійснення перевезень пасажирів і вантажів. Ці карти мають більш детальні технічні та експлуатаційні характеристики мережі доріг у порівнянні з топографічними картами відповідних масштабів.

Карти геодезичних даних призначені для швидкого і більш точного визначення координат об’єктів. Координати точок для цих карт визначають за великомасштабними картами, планами або фотограмметричними методами, які забезпечують необхідну точність. Для друкування спеціальних даних використовують топографічні карти відповідних масштабів.

Плани міст складають у масштабах 1:10 000 або 1:25 000 на територію міст, важливих залізничних вузлів та інших важливих населених пунктів та їх околиць. Вони призначені для детального вивчення міст і підходів до них, орієнтування, виконання точних вимірів і розрахунків при організації і веденні відповідних робіт.

На планах міст точно відображені місцезнаходження, стан, контури і характер споруд, а також приміської місцевості. Вони дозволяють швидко виявити найважливіші об’єкти і орієнтири міста, магістральні вулиці, перешкоди у передмісті.

Плани міст забезпечують наочне відображення розпланування і забудови міста, надійне орієнтування в них, швидке визначення координат і висот точок, отримання необхідних якісних і кількісних характеристик об’єктів.

Для більш повного і швидкого вивчення плану міста, складають довідку, список назв вулиць і площ, підписаних на плані, перелік виділених на плані важливих об’єктів, які розміщують урізками на ділянках, вільних від зображення міста і важливих об’єктів або видають окремим додатком до плану.