Тема: Експлікаційна модальність психології навчання. Практикум з психології навчання. Концептуально-прикладні дескриптори психології навчання: біхевіоральні концепції в дискурсі навчання

План:

1. Біхевіоральні концепції в дискурсі навчання. Іван Павлов: класичне обумовлення. Використання класичного обумовлення в системі освіти.

2. Основні закони навчання Е. Торндайка.

3. Теорія оперантного навчання Б. Скінера. Практичний дискурс теорії Б. Скінера.

4. Теорія соціального навчання А. Бандури. Практичне використання принципів теорії соціального навчання.

Історична довідка. Біхевіоральні концепції навчання звертають увагу на поведінку учнів, а не на їх мислення або стосунки. Теорія навчання існувала вже в Стародавній Греції. Аристотель винайшов закон асоціативних зв’язків, щоб пояснити, як за рахунок спостереження зв’язку між подіями відбувається навчання, (один із прикладів – хлопчик на мосту, якщо коли-небудь пізніше ви згадаєте про цей міст то і згадаєте про хлопчика); ці два елементи пов’язані між собою по асоціації.

Джон Локк стверджував, що в момент народження людська свідомість кваліфікується як tabula rasa, немає ніякого змісту і подібна чистому листу; досвід який фіксується на цій tabula rasa, призводить до формування розуміння особистості і те що фіксується на цьому чистому папері залежить від обставин, а не спадковості та темпераменту; все наше знання засновано на досвіді і в розумі немає нічого, що раніше не було б сприйнято почуттями. В своїх працях Д. Локк робить акцент на чуттєвому сприйнятті та впливі оточуючого середовища, не заперечуючи при цьому тенденції вродженого знання, якої притримувався Платон. Точку зору Д. Локка можна порівняти з комп’ютером; пам’ять його пуста, доки він вимкнутий і в нього не введені дані, але у нього є вбудовані функції, які дозволяють опрацьовувати ці дані. Такий і розум по Д. Локку: він немає даних або досвіду, але володіє вродженими здібностями для обробки цих даних. Пізніше пуристи від біхевіоризму не будуть погоджуватися з його використанням термінів «розум» та «інтелект», але саме він створив філософську основу для біхевіористського мислення.

Вільгельм Вундт. Родоначальником сучасної психології був Вільгельм Вундт який в 1879 році заснував першу в Європі експериментальну лабораторію. Психологія народилася в результаті поєднання філософії та фізіології, була орієнтована на свідомий досвід. В. Вундт хотів виявити основні елементи людського досвіду, подібно атомам у фізиці, вчений вважав, що ці основні елементи пов’язані між собою через асоціації. В ході процедури, яку він називав інтроспекцією, досліджувані заглядали в середину себе для виявлення своїх емоцій та відчуттів. Пізніше біхевіористи критикували В. Вундта за використання інтроспекції для дослідження внутрішніх станів, так як наполягали на аналізі зовнішньої поведінки. Але В. Вундт виявив існування основного елементу людського досвіду, що стало фундаментом для біхевіористського мислення. І. Павлов знайшов докази наявності цього основного елементу.