- •1)Вкажіть як класифікують нс?
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •5) Дайте визначення поняття повінь, групи повеней природного характеру.
- •6) Вкажіть структуру санітарних втрат при повенях.
- •7) Охарактеризуйте зони затоплення.
- •8) Визначте силу вітру за шкалою Бофорте.
- •9) Дайте визначення поняття пожежа, приведіть класифікації пожеж, до якої групи природних катастроф вони відносяться:
- •19) Дайте визначення поняття кровотеча. Класифікація кровотеч.
- •20) Перерахуйте тимчасові методи зупинки зовнішньої кровотечі.
- •21) Переломи, класифікація, пмд.
- •23) Поняття про політравму.
- •22) Синдром тривалого стиснення, невідкладна медична допомога.
- •30) Оцініть ступінь тяжкості ураження постраждалого за шкалою Глазго.
- •Шкала ком глазго
- •15)Дайте визначення поняттю медичне сортування, назвіть види медичного сортування та сортувальні ознаки.
- •59) Рухомий протиепідемічний загін, завдання, склад.
- •65) Визначте поняття особливо небезпечні інфекції.
- •68) Державна надзвичайна протиепідемічна комісія ,її завдання, структура.
- •49) Дайте визначення поняття Хімічно-небезпечний обєкт та сильнодіючі отруйні речовини.
- •65) Визначте поняття епідемічний процес та умови його виникнення.
I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
землетруси, виверження вулканів;
руйнівні вітри, бурі, тайфуни, циклони, торнадо, сіроко, смерчі;
зливи, повені, цунамі;
зсуви, селі, карстові провали, снігові лавини;
посухи, лісові та торф’яні пожежі, висока тривала спека, низькі тривалі морози.
II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
промислові: аварії на електростанціях, заводах, шахтах;
транспортні: на залізничному, авто-, авіа- та водному транспорті;
екологічні: забруднення довкіллі викидами промислових підприємств (стічними водами, розливами нафти, ртуті тощо);
військові: вибухи ядерної зброї, снарядів, хімічної зброї, захоронення відпрацьованого ядерного та ракетного палива, ройових отруйних речовин.
III. Природні – техногенно-підсилені:
зсуви, карстові провали в наслідок обводнення ґрунтів (протікання трубопроводів, вібрації працюючих механізмів).
IV. Техногенні – природно підсилені:
При зливах, повенях, пожежах: забруднення водоймищ, с/г ланів, атмосферного повітря;
При руйнуванні землетрусом: аварії на АЕС, нафтогазосховища, аварії на промислових об’єктах, шахтах;
Аварії на транспорті внаслідок стихій;
V. Соціальні:
збройні конфлікти війни;
неврожай, голод, епідемії;
тероризм.
3)Дайте визначення поняття землетруси, питома вага землетрусів серед НС за даними світової статистики зони руйнувань при землетрусах.
Землетруси - це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, що виникають внаслідок розривів у земній корі та передаються на велику відстань у вигляді пружних коливань. За даними світової статистики на долю землетрусів припадає 15,0% усіх природних катастроф, але за характером людських і матеріальних втрат вони посідають перше місце. Інтенсивність землетрусів оцінюється в балах міжнародної шкали Ріхтера.
Землетруси силою 1 бал реєструються лише спеціальними приладами (сейсмографами);
2-3 бали – слабі;
4 бали – помірні;
5 балів – досить потужні;
6 – 7 балів – потужні;
8 балів – руйнівні;
9 – 10 балів – сильно руйнівні;
11 – 12 балів – катастрофічні.
Щорічно у світі реєструється понад 1 млн. підземних поштовхів, з яких 1 належить до катастрофічних, 10 – до сильно руйнівних і близько 1000 – до пошкоджуючих.
В Україні до сейсмонебезпечних територій належать зони Криму і Карпат з площею майже 120 тис. км2, де проживає біля 11 млн. чоловік. Сила підземних поштовхів згідно прогнозів, може бути від 5 до 9 балів.
В залежності від інтенсивності коливань грунту розрізняють 4 зони руйнувань:
А – зона повних руйнувань – 100,0% пошкодження (11-12 балів);
Б – зона сильних руйнувань – 50,0-90,0% пошкоджень (9-10 балів);
В – зона середніх руйнувань – 30,0-50,0% пошкоджень (7-8 балів);
Г – зона слабких руйнувань – 10,0-30,0% пошкоджень (5-6 балів).
Землетруси можуть супроводжуватись пожежами, затопленням територій, пов’язаним з руйнуванням гребель і дамб. Особливу небезпеку мають руйнування хімічно небезпечних і радіаційно небезпечних об’єктів. Число постраждалих від землетрусу передбачити неможливо. Воно залежить від сили підземних поштовхів і ступеню руйнування різних будівель. В результаті землетрусу можливі наступні види травм:
переломи різноманітних локалізацій;
травматичні ампутації;
синдром довготривалого стиснення чи розчавлення;
травми голови;
нервово-психічні розлади;
інфекційні захворювання.
Вивчення причин виникнення ушкоджень людей доводить, що у 10,0% випадків вони пов’язані з обвалами та руйнуванням будівель, 35,0% - вторинними уражаючими факторами (уламки споруд, будівель), а 55,0% виникають внаслідок неправильних дій самих потерпілих, зумовлених страхом і панікою. Значна частина травмованих (дорослих і дітей) гинуть від несвоєчасно наданої медичної допомоги. Більше половини летальних випадків припадає на першу добу. Летальність серед уражених із травматичним шоком складає 12,0 – 15,0%. Порушення психіки (як у постраждалих так і серед рятувальників) в зоні землетрусу спостерігається у 75,0%, а у 10,0– 15,0% виражені психо - емоційні розлади. Такі люди потребують ізоляції та стаціонарного лікування. Внаслідок пошкодження систем водопостачання і каналізації, відсутності доброякісної питної води, погіршення санітарно - гігієнічних умов життєдіяльності серед населення в зоні землетрусу можуть виникнути масові інфекційні захворювання.
