НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Курсова робота

з предмету “Стилістика ділового мовлення і редагування службових документів”

(спеціальність: 5.02010501 “Діловодство”)

Тема: “Стилістичне використання займенників в довідково-інформаційних документах”

ВИКЛАДАЧ-КОНСУЛЬТАНТ виконавець: учениця гр. Д 2-1

Баклан С.С.___________ __Загоровська Т.В._______________

“___” _____________ 2014 року “___” _________________ 2014 року

Робота допущена до захисту

з оцінкою

_________________________________

Київ – 2014

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

Навчально-наукового центру

професійно-технічної освіти

______________Д.В.Гоменюк

“___” ___________ 2014 року

Завдання з курсової роботи

УЧЕНИЦІ: групи Д 2-1 Загоровська Т.В._______________________

(група, П.І.Б.)

________________Діловодство______________________

(спеціальність)

ТЕМА: Стилістичне використання займенників в

довідково-інформаційних документах_

КЕРІВНИК: Баклан С.С.____________________________________

Дата видачі: “_____” ___________________ 2014 року

Дата виконання: “____” ________________ 2014 року

Підпис керівника ______________________________

ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Вступ

2. Основна частина

3. Висновки

4. Список використаних джерел

5. Додатки

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗАЙМЕННИКА

1.1 Роль займенників в документі

1.2 Займенник та його розряди за значенням

РОЗДІЛ 2 СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ В ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ

2.1 Загальна характеристика стилістичних функцій займенників

2.2 Особливості вживання займенників у текстах документів

ВИСНОКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Стилістика — це галузь лінгвістики, що вивчає принципи та результати відбору та використання лексичних, граматичних, фонетичних мовних засобів для передачі інформації та вираження думок, волевиявлення та емоцій у різних умовах спілкування.

Стилістика мови досліджує, з одного боку, специфіку мовних підсистем, яким притаманна своєрідність словника, фразеології та синтаксису, та, з іншого боку, експресивний, емоційний та оцінний потенціал різноманітних мовних засобів. Стилістика мовлення вивчає окремі реальні тексти, розглядаючи, яким чином вони передають зміст, не тільки відповідно до норм граматики та стилістики мови, але і всупереч цим нормам.

Займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? котрий? скільки?В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком, особою. Вони бувають особові, зворотні, питальні,відносні, заперечні, неозначені, означальні, вказівні, присвійні.

Займенник є найбільш абстрагованою частиною мови. Свого конкретного лексичного значення займенники набувають лише у сфері мовлення, коли вони використовуються у відповідному контексті, у зв’язку з конкретною ситуацією, співвідносяться з іменниками, прикметниками, числівниками. Причому одні займенники мають узагальнено-предметне значення, інші – узагальнено-якісне або узагальнено – кількісне значення.

Оскільки   займенники   не   виражають   конкретного   значення,   а виступають у ролі  замінників членів речення,  вказуючи на особу чи предмет, тому слід обережно вводити їх в текст.

Предметом дослідження є розгляд значення і функції використання займенників у діловому мовленні.

Об’єктом дослідження є значення і функції граматичних норм використання займенників у текстах довідково-інформаційних документів.

Обрана тема є актуальною, бо розвиток професійних якостей фахівців, а особливо грамотного мовлення є актуальною проблемою сьогодення, що потребує негайного вирішення.

Мета курсової роботи передбачає з’ясування таких завдань:

визначати значення займенника у діловому мовленні;

визначати функції займенників у текстах довідково-інформаційних документів.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, систематизація) та емпіричних методів (узагальнення та письмовий аналіз робіт).

Практичне значення полягає у синтезі рекомендацій що до застосування та набуття вмінь використання займеників в діловій мові.

Офіційно-діловий стиль - це такий стиль, який обслуговує сферу офіційних ділових відносин переважно в письмовій формі. Ділові папери бувають різноманітні за жанром і змістом, за обсягом і мовним вираженням. Більшість ділових паперів за своїм змістом зв'язані з діловою сферою спілкування, тож у мові і стилі документа індивідуально-особистий аспект не знаходить відображення.

Мові ділових паперів властива стилістична строгість, об'єктивність викладу. В офіційно-діловому стилі не повинно емоційності та суб'єктивної оцінки. Це наближає стиль ділових паперів до врівноваженого книжного, наукового стилю, хоча знеособленість манери викладу є характерною ознакою мови документа.