Тема: Відокремлена обставина. Розділові знаки в реченнях з відокремленими обставинами

Мета: ознайомити з поняттям відокремлена обставина та способами її вираження в простих реченнях; формувати в учнів 8-го класу вміння визначати в тексті відокремлені обставини, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими членами; навчити правильно будувати речення з відокремленою обставиною та розставляти розділові знаки у них; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість; виховувати естетичні почуття краси рідного слова, любові та поваги до творчості Т. Г. Шевченка.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, тлумачний словник, презентація, таблиці

Хід уроку

Ну щоб, здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почуєш!

Тарас Шевченко

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Метод «Мозковий штурм». Повторення

1. Що називається відокремленням? Змістове та інтонаційне виділення другорядних членів речення для увиразнення їхньої змістової ваги називається ВІДОКРЕМЛЕННЯМ. Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення.

2. Яка роль у мовленні відокремлених членів речення?Відповідь обґрунтуйте. Вони виражають суть повідомлюваного, або ж мають відтінок важливого додаткового повідомлення.

3. Які члени речення можуть відокремлюватись? Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення.

4. Як виділяють відокремлені члени речення в усному мовленні? В усному мовленні відокремлення вирізняють відповідною інтонацією, паузами та сильнішим наголошенням. Перед відокремленим членом голос підвищують і роблять паузу, вимовляють з особливим підкресленням. Якщо відокремлений член стоїть на початку речення, його вимовляють із інтонаційним підвищенням голосу, а після нього роблять паузу.

5. Коли відокремлюються означення? Наведіть приклади. Означення відокремлюють, якщо вони стосуються:

• члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна?(М. Стельмах);

• стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже є означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський);

• виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко).

6. Які бувають за будовою відокремлені означення? Наведіть приклади. Поширені та непоширені. Поширені означення виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення: Стоять налиті сонцем дні (М. Луків); Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко).

7. Коли відокремлюється прикладка? Прикладка відокремлюється, якщо вона стосується:

• власного імені і стоїть після нього: Нехай почує вся земля про мужнього Франка Івана, сина коваля!(П. Тичина);

• особових займенників: Щасливиця, я маю трохи неба(Л. Костенко);

• власного імені, стоїть перед ним, але має додаткове обставинне значення: Тонкий знавець фольклору, Максим Рильський записував і зберігав його для нащадків (Л. Дмитерко);

Завжди відокремлюють прикладки, виражені словосполученням слова чоловік, дівчина, хлопець, дід, людина з іншими словами: Веде хана на припоні Сірко – хлопець молодецький (Л. Забашта)

8. Як відокремлюють прикладку на письмі та в усному мовленні? Відокремлену прикладку зазвичай виділяють комами: І він устав на горах перед нами, наш Київ (М. Рильський). У випадку, коли відокремленій прикладці надають особливого змісту і виділяють у вимові довгою паузою, її виділяють тире: Є у мене мати – Україна мила (М. Хоросницька).В усному мовленні відповідно інтонаційно.