Завдання для самоконтролю

1. Служба охорони праці створюється на приватних чи на держаних підприємствах?

2. Хто створює службу охорони праці на підприємстві і кому вона підпорядковується?

3. Які складові впливають на чисельність працівників служби охорони праці?

4. Який документ визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, завдання, функції та права працівників, відповідно до чинного нормативно-правових актів?

Практичне завдання №4 визначення категорії небезпечності підприємства та ширини санітарно-захисної зони

4.1. Теоретичні відомості

Залежно від складу й кількості шкідливих чинників та умов технологічного процесу промислові підприємства поділяються на п’ять класів:

І клас – це підприємства, що виплавляють чавун в об’ємі понад 1500 м³, здійснюють вторинну переробку кольорових металів у кількості понад 3000 т/рік або виплавку сталі у кількості понад 100000 т/рік, а також хімічні підприємства та ін.;

II клас – ці ж підприємства, але з меншою продуктивністю;

ІІІ клас – підприємства, що виплавляють чавун об’ємом до 500 м³, з виробництвом фасонного лиття від 10000 до 20000 т/рік, з вторинною переробкою кольорових металів до 1000 т/рік, або підприємства, що виготовляють прилади з ртуттю;

IV клас – підприємства з невеликими ливарними та гарячими цехами, або такі, що виготовляють металеві електроди, металообробну продукцію, будівельні, деревообробні матеріали, великі підприємства текстильної, легкої, харчової та ін. промислової продукції;

V клас – підприємства без ливарних, але з термічними та іншими цехами, де здійснюється обробка металів у гарячому або розплавленому стані, друкарні, меблеві фабрики, трикотажні, ткацькі, швейні підприємства і т. ін.

Між промисловими підприємствами і житловими районами створюють відповідні санітарно-захисні зони (СЗЗ). Чинні санітарні норми встановлюють ширину санітарно-захисної зони залежно від класу підприємства (табл. 4.1)

Таблиця 4.1

Розміри санітарно-захисних зон

Клас підприємства	І	ІІ	ІІІ	IV	V
Ширина СЗЗ, м	1 000	500	300	100	50

Санітарно-захисна зона – це територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено будівництво житлових об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним перебуванням людей, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів

Величина санітарно-захисної зони (СЗЗ) підприємств визначається потужністю об’єкта та характером шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Якщо вказаною шириною санітарно-захисної зони не вдається досягти ефективного послаблення впливу шкідливих чинників, СЕС має право вимагати збільшення її ширини у 3 рази.

У санітарно-захисних зонах встановлюється режим обмеження на забудову об’єктів, що не належать до сфери діяльності промислових підприємств. У таких зонах слід розміщувати будівлі допоміжного та обслуговуючого призначення, що займають не більше 50 % їх площі. У межах території санітарно-захисної зони здійснюють контроль за станом атмосферного повітря, ґрунтів, води та наявної рослинності.

Санітарним законодавством передбачено озеленення території промислових підприємств та СЗЗ насадженнями стійкими до впливу шкідливих виробничих чинників, які мають санітарні та декоративні властивості. Площа дерев та чагарникових насаджень має бути не менш 10-15% від загальної території підприємства.

Санітарне законодавство не передбачає СЗЗ для підприємств, які не пов’язані зі шкідливими умовами праці

Для визначення категорії небезпеки підприємств використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності.

Категорію небезпечності підприємств (КНП) розраховують за формулою:

, (4.1)

де М_і – маса викиду і-ої речовини, т/рік; – середньодобова гранично допустима концентрація і-ої речовини, мг/м³ (Додаток А); п – кількість шкідливих речовин, які викидаються підприємством в атмосферу; а_і – безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості і-ої речовини зі шкідливості сірчаного газу (табл.4.2).

Таблиця 4.2

Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовини

Константа	Клас небезпечності речовини
аі	1	2	3	4
	1.7	1.3	1.0	0.9

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимально разових ГДК або зменшені у 10 разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.

За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Значення КНП та ширина санітарно-захисних зон

Категорія небезпечності	Значення КНП	СЗЗ, м
1	108	1000
2	108 > КНП 104	500
3	104 > КНП 103	300
4	< 103	100

В залежності від КНП здійснюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і запроваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також призначається ширина санітарно-захисної зони СЗЗ від джерел забруднень до житлових районів.