Запитання до самоконтролю
Обґрунтуйте значення харчування у процесі нормального функціонування людського організму.
З’ясуйте рекомендовані норми енерговитрат для різних верств населення.
Охарактеризуйте збалансований раціон якісного харчування для студентів, враховуючи рекомендований середньодобовий набір продуктів.
Обґрунтуйте загальні принципи дієтичного харчування.
Практичне завдання № 2 розрахунок біоритмів людини
Мета заняття: ознайомитися з біоритмічним типами працездатності людини, навчитися розраховувати дні кризового стану людини.
Теоретичні відомості
Психічні процеси, психічні стані та психічні властивості людини, так само, як і будь-які інші біологічні процеси, змінюються залежно від часу. Перебіг біологічних процесів у часі вивчає окрема наука – хронобіологія. Окремою частиною хронобіології є біоритмологія – наука, яка вивчає біоритми, тобто закономірності циклічних змін інтенсивності і характеру біологічних процесів і явищ.
Біоритми – це процеси і явища живої природи, які повторюються у часі. Одні ритми є відносно самостійними (наприклад, серцеві скорочення, дихальні рухи), інші пов’язані з пристосуванням живих організмів до геофізичних циклів:
добових (обмін речовин, ділення клітин);
приливних (біологічні процеси в організмах, спричинені повторюваністю морських припливів і відпливів);
річних (активність тварин, зміна чисельності популяцій).
Біоритми класифікуються за їх частотою (періодом) і поділяються на:
високочастотні (мають період від часток секунди до 30 хв. (серцеві скорочення, дихальні рухи, коливання внутрішніх органів, перистальтика кишковику та ін.;
середньо-частотні біоритми (мають періоди величиною від 30 хв. до 7 діб (чергування сну і неспання, зміни працездатності, функції внутрішніх органів, здатність до запам’ятовування інформації та ін.); в свою чергу вони поділяються на ультрадіанні – з періодами від 30 хв. до 20 год.; циркадні – з періодами від 20 до 28 год. та інфрадіанні – з періодами від 28 до 36 год.
низькочастотні біоритми (мають періоди від 7 діб до 2 років (емоційна активність, фізична активність, інтелектуальна активність, щільність волосяного покриву та інші.
Упродовж доби нараховується чотири основні інтервали часу, упродовж яких працездатність людини є найвищою: з 5-ої до 6-ої години, з 10-ї до 12-ої години, з 16-ої до 18-ої години, з 24-ої до 1-ї години.
Доведено, що всі люди за особливістю перебігу циркадних ритмів поділяються на осіб з ранковим біоритмічним типом працездатності (жайворонки (години найвищої працездатності настають раніше на 1 – 1.5 год.)), осіб з аритмічним типом працездатності (голуби) та осіб з вечірнім біоритмічним типом працездатності (сови (години найвищої працездатності настають пізніше на 1.5 – 2 год.)).
Згідно з теорією «трьох головних людських біоритмів», кожна людина поєднує в собі набір різних біоритмів: фізичний, емоційний та інтелектуальний. Усі біоритми стартують одночасно в момент народження і відразу ж починають рости, потім зменшуються, потім знову ростуть, періодично повертаючись до початкового значення. Усі зміни відбуваються для всіх біоритмів періодично, але не синхронно (рис.2.1).
Рис.2.1. Динаміка біоритмів людини
Повний цикл фізичного біоритму повторюється кожні 23 дня, емоційного – через 28 днів, а інтелектуальний біоритм має період в 33 дня. |
Протягом першої половини фізичного циклу людина енергійна і досягає кращих результатів у своїй діяльності; в другій половині циклу енергійність поступається лінощам. У першій половині емоційного циклу людина весела, агресивна, оптимістична, переоцінює свої можливості, у другій половині – дратівлива, недооцінює свої можливості, песимістичний, все критично аналізує . Перша половина інтелектуального циклу характеризується творчою активністю, людину супроводжують удача й успіх; в другій половині відбувається творчий спад. Перехід з одного півперіоду до іншого означає перехід через нуль – так звану кризову точку – кризовий день життя, який пов’язується зі спадом емоційної, фізичної та інтелектуальної активності. Найбільш небезпечними вважаються дні життя, в яких збігаються відразу дві або три кризові точки (рис. 2.1).
Розрахунок днів кризового емоційного, фізичного або інтелектуального стану потребує визначення кількості днів, прожитих людиною від дня народження до дня, що досліджується.