- •Глава перша задачі та властивості оптичної розвідки. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки.
- •Глава друга підготовка спостережних пунктів до роботи
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •2.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів. Загальні положення
- •Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •Мал.2.3. Визначення координат полярним способом
- •Мал.2.6. Визначення координат по виміряним відстаням
- •М ал.2.7. Визначення координат засічкої по виміряним відстаням і куту
- •Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
- •Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
- •Вирішення зворотної геодезичної задачі
- •2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Розвідки
- •3.2. Цілевказівка
- •3.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •3.6 Обробка даних засічок
- •Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Розділ четвертий обслуговування стрільби
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра
- •4.3 Обслуговування пристрілки за допомогою спряженого спостереження'
- •Додатки
- •Демаскуючі ознаки цілей
- •1 Тактичні засоби ядерного ураження.
- •2 Артилерія
- •3 Міномети
- •4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
- •5 Протитанкові засоби
- •6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •7 Кулемети
- •8 Радіолокаційні станції
- •9 Спостережні пункти
- •10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •11 Деревоземляні та довгогасні вогневі споруди
- •12 Дротяні загородження
- •13 Мінні поля
- •14 Штаби і командні пункти
- •15 Підготовка противника до наступу
- •16.Ознаки підготовки противника до відходу і заміні частин
- •Визначення відстаней за допомогою короткої бази
2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
69. Основними елементами при обробці результатів вимірювань в ході топогеодезичної прив'язки являється вирішення прямої, зворотної геодезичної задачі та трикутника.
70.
Вирішення прямої геодезичної задачі
на площині (мал. 2.16) зводиться до обчислення
прямокутних координат точки (
),
яка визначається, по відомих координатах
заданої точки (
),
відстанню між точкою (АВ) і дирекційному
куту з заданої точки на (
).
Пряма геодезична задача на обчислювачі СТМ та логарифмічній лінійці розраховується в такому порядку (бланк 1):
- записують в бланк координати точки А (для 1;2), відстань АВ (для 3) і дирекційний кут (для 4);
- згідно зі значенням ( обчислюють кут R (мал. 2.17),а потім 15-00-R (дія 5 і 6);
- обчислюють приріст координат (для 7 і 8) по формулах:
визначають знаки приросту координат згідно мал. 2.17
- обчислюють прямокутні координати точки В (для 9 і 10)
Бланк 1
Вирішення прямої геодезичної задачі
№ дії |
Позначення та формули |
Контурна точка - СП |
СП - ціль 1 |
3 |
АВ |
+96 |
+827 |
4 |
|
+7-32 |
30-87 |
6 |
15-00 – R |
2-32 |
14-13 |
5 |
R |
+2-68 |
0-87 |
1 |
|
+7365 |
+7318 |
7 |
|
-47 |
-1819 |
9 |
|
+7318 |
15499 |
2 |
|
49793 |
49983 |
8 |
|
+190 |
-166 |
10 |
|
49983 |
49817 |
71. Обчислення приросту координат на топографічній лінійці проводять в такому порядку:
-
встановлюють початок (кінець) шкали
движка проти відстані АВ на шкалі
;
- риску візира встановлюють на значення кута 15-00-R по шкалі sin або S i T, в залежності від величини кута 15-00-R;
- знімають по шкалі значення ∆Х;
- переводять риску візира на величину R і знімають по шкалі значення ∆У.
72. Для обчислення приросту координат на обчислювачі СТМ потрібно:
- встановиш початок шкал рухомого кола проти відстані АВ на шкалі чисел (шкала 3) основного кола;
- індекс движка встановити на величину 15-00-R по шкалі синусів (шкали 4 або 5) і по шкалі 3 проти індексу читають ∆X;
- індекс встановити на величину R по шкалі синусів (шкали 4 або 5) і по шкалі 3 проти індексу прочитати ∆У.
Кількість цілих знаків в прирості координат визначають виходячи із такого правила:- якщо 15-00-R (R) по величині 0-95,7 до 15-00, то
0,1 АВ≤∆Х(∆У)≤АВ
- якщо 15-00-R (R) по величині від 0-09,5 до 0-95,7, то
0,01 АВ≤∆Х(∆У)≤0,1 АВ
- якщо 15-00-R (R) по величині від 0-01 до 0-09,5 то
0,001 АВ≤∆X (∆У)≤0,01 АВ.
73. Вирішення зворотної геодезичної задачі (див. мал. 2.16) на площині зводиться до обчислення дирекційного кута з даної точки на іншу і відстані між ними по прямокутних координатах цих точок.
Вирішення зворотної геодезичної задачі на логарифмічній лінійці і обчислювачі СТМ. (бланк 2) проводиться в такому порядку:
1. Визначають значення приросту координат за формулою:
(для
5 і 6)
2.
Обчислюють величину куга
(для 2) за формулою:
де: в - менше із приросту координат ∆X або ∆Y;
а - більше із приросту координат ∆X або ∆У;
Обчислення проводяться в такій послідовності:
На обчислювачі СТМ |
На логарифмічній лінійці |
- індекс движка встановлюють на величину в по шкалі чисел (шкала 3) основного круга; - обертанням рухомого круга встановлюють під індекс движка значення величини по шкалі чисел (шкала 6) індекс движка суміщають з початком рухомого круга і по шкалі тангенсів (шкали 1 і 2) знімають значення круга . |
- початок шкали N движка встановлюють проти а на шкалі чисел корпусу лінійки; - встановлюють візирну лінійку проти в на тій самій шкалі корпусу лінійки; - знімають проти візирної лінійки значення кута по шкалі tg або S і Т. Якщо візирна лінійка не попадає на шкалу tg або S і Т, то з числом а суміщають не початок, а кінець шкал движка. |
Примітка. Якщо відхилення більшого приросту до меншого приросту менше 10, відлік знімають зі шкали 1 обчислювача (шкали тангенсів логарифмічної лінійки); якщо ж більше 10, але менше 100, зі шкали 2 обчислювача (шкали 8 і Т логарифмічної лінійки) і зменшують в 10 разів.
3. Обчислюють дирекційний кут по величині , користуючись таблицею 2, і записують в бланк (для 8).
4. Обчислюють відстань АВ (для 9) за формулою:
в такій послідовності:
На обчислювачі |
На логарифмічній лінійці |
- встановлюють індекс движка по шкалі 3 на величину меншого приросту; - обертанням рухомого круга підводять під індекс движка значення кута по шкалі синусів (шкали 4;5); - індекс движка суміщають з початком рухомого круга і по шкалі 3 проти індексу движка знімають значення АВ. |
- встановлюють риску візира проти меншого приросту ; - переміщуючи движок, підводять значення кута по шкалі синусів або S і Т - проти початку (кінця) шкали движка знімають значення із шкали відстані, яку шукають. |
Таблиця 2.
Визначення дирекційного кута цілі через кут
|
30- |
|
30+ |
60- |
+ |
- |
|
- |
+ |
+ |
+ |
|
- |
- |
15- |
15- |
|
45- |
45+ |
Бланк 2
