- •Глава перша задачі та властивості оптичної розвідки. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки.
- •Глава друга підготовка спостережних пунктів до роботи
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •2.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів. Загальні положення
- •Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •Мал.2.3. Визначення координат полярним способом
- •Мал.2.6. Визначення координат по виміряним відстаням
- •М ал.2.7. Визначення координат засічкої по виміряним відстаням і куту
- •Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
- •Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
- •Вирішення зворотної геодезичної задачі
- •2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Розвідки
- •3.2. Цілевказівка
- •3.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •3.6 Обробка даних засічок
- •Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Розділ четвертий обслуговування стрільби
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра
- •4.3 Обслуговування пристрілки за допомогою спряженого спостереження'
- •Додатки
- •Демаскуючі ознаки цілей
- •1 Тактичні засоби ядерного ураження.
- •2 Артилерія
- •3 Міномети
- •4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
- •5 Протитанкові засоби
- •6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •7 Кулемети
- •8 Радіолокаційні станції
- •9 Спостережні пункти
- •10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •11 Деревоземляні та довгогасні вогневі споруди
- •12 Дротяні загородження
- •13 Мінні поля
- •14 Штаби і командні пункти
- •15 Підготовка противника до наступу
- •16.Ознаки підготовки противника до відходу і заміні частин
- •Визначення відстаней за допомогою короткої бази
3 Міномети
Міномети, як правило, розміщають на відстані до 2 км від переднього краю в ярах, виярках, на зворотних схилах висот, в великих воронках від снарядів, мін та бомб, в ямах і промоїнах біля крутих берегів річок, в чагарниках, на лісових галявинах та в інших місцях, що полегшують маскування мінометів та ускладнюють їх виявлення.
На відкритій місцевості міномети, як правило, встановлюють в окопах, які з'єднують між собою ходами сполучення.
Стрільба з мінометів не супроводжується яскравими демаскуючими ознаками, як це спостерігається при стрільбі з гармат. Розвідка мінометів противника при їх не багаточисельних демаскуючих ознаках, а також більших можливостях маскування і маневру являється надзвичайно важкою задачею. Кращі результати дає бокове спостереження. а також спостереження з високих місцевих предметів.
Демаскуючі ознаки стрільби з мінометів такі:
- вдень при відсутності вітру спостерігається характерний струмінь диму, направлений в бік пострілу на висоту 10-15 м. Інколи разом зі струменем утворюється димове кільце, що здіймається на висоту до 15-20 м. При наявності вітру ознаки диму спостерігаються погано і в більш короткі проміжки часу;
- вночі може спостерігатися невеличка заграва або відблиск над гребенем укриття, як правило на фоні місцевих предметів, розміщених за вогневою позицією (передній схил висоти, узлісся і т. ін.);
- при незначній глибині укриття вночі, а в хмарну погоду і вдень спостерігаються спалахи овальної форми червоного кольору, що утворюються під час пострілу:
- звук пострілу з міномета глухий і легко відрізняється від інших звуків. Вночі звук чути краще ніж вдень. Звук пострілу завжди: випереджає звук розриву міни.
4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
Ракетні системи залпового вогню (РСЗВ), як правило, займають закриті ВП на віддалі 4-10 км від переднього краю і сильно демаскують себе стрільбою, при цьому вдень при відсутності вітру спостерігаються темні клубки диму та активної ділянки траєкторії і велика хмара диму та пилу на вогневій позиції. Під час вітру темні клубки диму в кінці активної ділянки траєкторії і велика хмара диму та пилу на вогневій позиції. Під час вітру темні клубки диму в кінці активної ділянки траєкторії швидко розсіюються і стають малопомітними, хмара диму і пилу над ВП також розсіюється і витягується в той бік, куди дує вітер.
При відсутності вітру хмара розсіюється тільки через 20 с і більше після стрільби.
Хмара пилу і диму, що утворюється на ВП, набуває кольору в залежності від ґрунту на вогневій позиції.
Вдень в хмарну погоду і вночі видно заграву, що розростається, і блискучі траси від згорання реактивного заряду (активна ділянка траєкторії).
Звук при стрільбі РСЗВ різкий і протяжний.
5 Протитанкові засоби
Пускові установки противотанкових керованих ракет (ПТКР) і противотанкові гармати розміщують, як правило, на танконебезпечних напрямках, поблизу височин та пагорбів, на їх схилах, околицях гаїв та чагарників, біля садів, на околицях населених пунктів, біля доріг та окремих споруд. Демаскуючими ознаками позицій ПТКР являються:
- струмінь розжарених газів і траса ракети при пострілі;
- дим і пил в місцях пуску;
- погано замасковані пускові установки;
- періодичний рух людей до одного й того-ж місця.
Пускові установки ПТКР можуть бути виявлені в момент висування на позиції із укриття, або під час скидання маскуючих елементів. Демаскуючими ознаками протитанкової гармати являються:
- періодичний рух людей біля однієї й тієї ж точки місцевості, яка по своєму положенню дає можливість передбачити наявність гармати;
- характерні окреслення ствола у верхній частині щитового укриття, які видно крізь маскування;
- зів'яла рослинність на околиці чагарнику чи лісу.
Взимку протитанкова гармата може бути замаскована білою масксіткою, яка майже зливається з загальним фоном місцевості. Однак відтінок масксітки у гармати може трохи відрізнитися від загального фону, що дозволить уважному розвідникові виявити вогневу позицію гармати.
Протитанкові гранатомети можуть бути виявлені за полум'ям та хмарою диму і пилу, що утворюється при пострілі.
