4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра

При обслуговуванні пристрілки за допомогою далекоміра відхилення вибухів по напрямку, вимірюють за допомогою бінокля (бусолі, теодоліта) чи далекоміра. Відхилення вибухів по дальності визначають як різницю дальностей до вибуху і цілі, виміряних далекоміром.

В ході пристрілки далекомірник вимірює далекоміром дальність до кожного вибуху снаряду (центра групи вибухів залпу) по хмаринці в момент вибуху й уточнює по воронці (якщо вона спостерігається) або по місцевому предмету, що знаходиться поблизу вибуху.

До обслуговування пристрілки, якщо ціль відома завчасно, необхідно в районі цілі на різних рубежах вибрати ряд місцевих предметів і визначити відстань до кожного з них. Отримані данні далекомірник використовує для визначення дальності до вибухів.

У випадку, коли далекоміром також визначається відхилення вибуху від цілі по напрямку, далекомірник з початку вимірює дальність до виміру, а потім дирекційний кут по вибуху. Відхилення вибухів від цілі визначають по сітці або як різницю дирекційних кутів по цілі і вибуху, наприклад: дирекційний кут по цілі 31-50, дирекційний кут по вибуху 31-48, відхилення вибуху від цілі +0-28 (вправо 28).

При обслуговуванні створення фіктивного наземного реперу командир взводу (відділення) розвідки визначає і доповідає середню дальність і середній дирекційний кут по групі вибухів або координати реперу.

Приклад 1 "Дальність 1600, дирекційний 35-40"

Приклад 2 "Дальність 1800, основний напрямок, вправо 1-20"

Приклад 3 "Координата реперу Х=18230 У=44225".

При обслуговуванні стрільби артилерії за допомогою далекоміра по рухомій надводній цілі за командою командира проводиться безперервна засічка цілі через кожні 20 секунд. Дирекційний кут по цілі доповідають командиру. Перед подачею команди "Вогонь" командир вказує далекомірнику дирекційний кут для далекоміру по точці зустрічі снарядів з ціллю. Отриманий дирекційний кут далекомірник ставить на далекомір.

При веденні стрільби на поразку далекомірник визначає дальність і напрямок по кожному залпу.

При обслуговуванні пристрілки за допомогою секундоміру по цілі, що виявляє себе блиском і звуком пострілів, напрямок на ціль зі спостережного пункту визначається за допомогою орієнтованого оптичного приладу як середнє значення дирекційних кутів по блиску пострілів.

Дальність до цілі визначають по чотирьох відліках секундоміру (від моменту спостереження блиску пострілу до моменту сприйняття звуку пострілу). Середній відлік секундоміра (з точністю до 0,1) помножують на 1000, ділять на 3 і отримують дальність до цілі в метрах.

Приклад Середній відлік рівний 12,6.

Дальність до цілі =4200м.

Відліки секундоміра отримані при спостереженні тільки диму пострілу, до уваги не беруть.

При можливості отримання чотирьох відліків дозволяється визначати дальність до цілі, яка звучить, по 2-3 відліку.

Пристрілка цілі проводиться безпосередньо після її засічки, при цьому дальність до вибухів за допомогою секундоміра повинна визначатися тією ж людиною, яка виконувала засічку цілі.

Для визначення відхилень вибухів від цілі по дальності в метрах із отриманого відліку секундоміра по вибуху (середнього відліку по групі вибухів) віднімають середній відлік секундоміра по цілі, отриману різницю помножують на 1000 і ділять на 3.

Приклад Середній відлік по цілі дорівнює 12,6 с, а відлік по вибуху – 12,9 с.

Відхилення вибуху за дальністю м

Відхилення за напрямком визначають як різницю відліків (дирекційних кутів) по вибуху (центру групи вибухів) і цілі.