- •Глава перша задачі та властивості оптичної розвідки. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки.
- •Глава друга підготовка спостережних пунктів до роботи
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •2.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів. Загальні положення
- •Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •Мал.2.3. Визначення координат полярним способом
- •Мал.2.6. Визначення координат по виміряним відстаням
- •М ал.2.7. Визначення координат засічкої по виміряним відстаням і куту
- •Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
- •Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
- •Вирішення зворотної геодезичної задачі
- •2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Розвідки
- •3.2. Цілевказівка
- •3.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •3.6 Обробка даних засічок
- •Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Розділ четвертий обслуговування стрільби
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра
- •4.3 Обслуговування пристрілки за допомогою спряженого спостереження'
- •Додатки
- •Демаскуючі ознаки цілей
- •1 Тактичні засоби ядерного ураження.
- •2 Артилерія
- •3 Міномети
- •4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
- •5 Протитанкові засоби
- •6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •7 Кулемети
- •8 Радіолокаційні станції
- •9 Спостережні пункти
- •10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •11 Деревоземляні та довгогасні вогневі споруди
- •12 Дротяні загородження
- •13 Мінні поля
- •14 Штаби і командні пункти
- •15 Підготовка противника до наступу
- •16.Ознаки підготовки противника до відходу і заміні частин
- •Визначення відстаней за допомогою короткої бази
Розділ четвертий обслуговування стрільби
4.1 Загальні положення
Підрозділи оптичної розвідки можуть залучатися:
- для обслуговування пристрілювання цілей;
- для створення фіктивних наземних і повітряних реперів;
- для обслуговування стрільби керованими боєприпасами.
Обслуговування стрільби проводиться з одного чи двох спостережних пунктів за допомогою далекоміра, секундоміра, а також за допомогою спряженого спостереження. Під час обслуговування стрільби ведення розвідки зі спостережних пунктів не припиняється.
Обслуговування пристрілки цілі за допомогою далекоміра проводиться, як правило на відстані спостереження, при якій забезпечується достатня точність засічки:
- для далекоміра ДС-1 (ДС-1м-1) - до 3 (4) км
- для далекоміра ДС-2 - до 5 км
- для квантового далекоміра - в межах його технічних
можливостей.
При обслуговуванні створення фіктивного наземного реперу за допомогою далекоміра ДС-1 (ДС-1м-1) дальність спостереження повинна бути не більше 2 (3) км, за допомогою далекоміра ДС-2 - не більше 4 км, а за допомогою квантового далекоміра - в межах його технічних можливостей.
При створені реперу за допомогою спряженого спостереження кут засічки повинен бути не менше 1-00 при аналітичному методі визначення координат центру групи вибухів і не менше 2-50 при графічному.
Підготовка приладів до обслуговування стрільби включає:
- перевірку правильності орієнтування приладів спостереження;
- наведення приладів безпосередньо в ціль або по заданому відліку при створенні фіктивного реперу;
- установку на приладах очікуваного кута, місця реперу при створенні повітряного реперу.
По готовності приладів для обслуговування стрільби розвідник доповідає: "Далекомір правий (лівий) готовий", після чого командир взводу (відділення) розвідки доповідає: "Спряжене спостереження (відділення розвідки) до обслуговування стрільби готове". Команди командира, що подаються на вогневу позицію, і попередження про постріли одного передаються на спостережні пункти, з яких обслуговується стрільба. Отримавши попередження "Постріл", працюючі на приладах перший вибух спостерігають, як правило, неозброєним оком.
При наявності на пункті двох розвідників один спостерігає перший вибух неозброєним оком, а другий - в прилад.
Батарея подає в дивізіон схему цілей, як відбиток з великомасштабного планшету з вказівкою номера цілі, її прямокутних координат, розмірів та характеру інженерного обладнання.
Відхилення вибуху від цілі чи дирекційний кут (відлік) по вибуху визначають в момент появи вибуху по блиску і хмаринці вибуху, по місцю падіння осколків, які піднімають пил (бризки), або по воронці.
Для уникнення помилок при спостереженні вибухів із-за втоми зору від довгочасного користуванні оптичними приладами починати спостереження в прилад слід після передачі попередження "Постріл".
При обслуговуванні стрільби за допомогою квантового далекоміра вводити прилад в режим готовності слід після передачі попередження про постріл.
Помітивши вибух, працюючі на приладах визначають і доповідають дальність до вибуху, відхилення, дирекційний кут чи відлік. Наприклад: "Дальність 1620, вліво 18", "Правий вправо 13, лівий вправо 6", "Правий дирекційний 17-50, лівий дирекційний 23-40", "Правий відлік 15-10, лівий відлік 13-90".
Коли вибух не помічений, працюючий на приладі доповідає: "Далекомір (правий, лівий) не помітив".
Якщо працюючий на приладі при спостереженні вибуху не зміг визначити відхиленні вибуху, то він доповідає: "Далекомір (правий, лівий) - немає відліку".
Якщо вибух вийде із поля зору приладу, працюючий на приладі, побачивши вибух неозброєним оком і помітивши біля вибуху який-небудь місцевий предмет, наводить в нього перехрестя сітки марку приладу й доповідає відхилення чи дирекційний кут (відлік), наприклад: "Дальність 1920, дирекційний 25-40, неточно", "Правий (лівий) - вліво (вправо) 1-45, неточно".