- •Глава перша задачі та властивості оптичної розвідки. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки.
- •Глава друга підготовка спостережних пунктів до роботи
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •2.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів. Загальні положення
- •Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •Мал.2.3. Визначення координат полярним способом
- •Мал.2.6. Визначення координат по виміряним відстаням
- •М ал.2.7. Визначення координат засічкої по виміряним відстаням і куту
- •Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
- •Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
- •Вирішення зворотної геодезичної задачі
- •2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Розвідки
- •3.2. Цілевказівка
- •3.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •3.6 Обробка даних засічок
- •Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Розділ четвертий обслуговування стрільби
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра
- •4.3 Обслуговування пристрілки за допомогою спряженого спостереження'
- •Додатки
- •Демаскуючі ознаки цілей
- •1 Тактичні засоби ядерного ураження.
- •2 Артилерія
- •3 Міномети
- •4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
- •5 Протитанкові засоби
- •6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •7 Кулемети
- •8 Радіолокаційні станції
- •9 Спостережні пункти
- •10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •11 Деревоземляні та довгогасні вогневі споруди
- •12 Дротяні загородження
- •13 Мінні поля
- •14 Штаби і командні пункти
- •15 Підготовка противника до наступу
- •16.Ознаки підготовки противника до відходу і заміні частин
- •Визначення відстаней за допомогою короткої бази
3.6 Обробка даних засічок
138. Обробка даних засічок цілей (орієнтирів, реперів) проводиться аналітичним, змішаним чи графічним методом.
Метод обробки даних засічок цілей (орієнтирів, реперів) визначає командир підрозділу в залежності від обстановки і наявності часу.
При аналітичному методі обробку проводять на обчислювачі СТМ, логарифмічній лінійці чи обчислювачі 1В520; при змішаному методі застосовують обчислювач СТМ (логарифмічну лінійку і прилад управління вогнем); при графічному методі обробку проводять на приладі управління вогнем чи карті.
139. При обробці результатів засічок цілей (орієнтирів, реперів) залічених з одного спостережного пункту, проводять перетворення полярних координат в прямокутні рішенням прямої геодезичної задачі у відповідності зі ст.70.
140. Обробку засічок цілей (орієнтирів, реперів), засічених з пунктів спряженого спостереження на обчислювачі СТМ виконують в слідуючому порядку:
-
завчасно вписують в бланк 3 координати
спостережних пунктів: лівого -
,
правого -
,
а також дирекційний кут бази -
(дії 1-3);
-
після отримання дирекційних кутів по
цілі записують в бланк величини
і
(дія 4);
-
обчислюють відліки А=
-
і В=
-
(дія 5);
- обчислюють кут засічки С=А-В або С= - (дія6);
- обчислюють на обчислювачі довжини сторін АС і ВС по формулах:
в слідуючому порядку:
1. Індекс движка встановлюють на величину бази ВА по шкалі чисел основного круга.
2. Обертанням рухомого круга підводять під індекс движка значення кута С по шкалі синусів;
3. Індекс движка встановлюють на величину кута В по шкалі синусів і по шкалі чисел основного круга, під індексом знімають значення АС.
4. Індекс движка встановлюють на величину кута А по шкалі синусів і по шкалі чисел основного круга, під індексом знімають значення ВС.
Для визначенні цілих одиниць в дальностях АС і ВС розраховують приближену дальність за формулою:
Отримані величини записують в бланк (дія 7).
По
значеннях дирекційних кутів
і
розраховують кути
і
(дія 8), а потім (15-00-
)
і (15-00-
)
(дія 9) обчислюють на обчислювачі приріст
координат
і
по формулах:
В слідуючому порядку:
від лівого СП:
1. Початок шкали синусів рухомого круга суміщають з дальністю АС по шкалі чисел основного круга.
2.
Індекс движка встановлюють на величину
(15-00-
)
по шкалі синусів і під індексом по шкалі
чисел основного круга знімають значення
;
від правого СП:
1. Початок шкали синусів рухомого круга ставлять на дальність ВС по шкалі чисел нерухомого круга.
2.
Індекс движка встановлюють на величину
15-
по шкалі синусів і під індексом по шкалі
чисел основного круга знімають
.
3.
Індекс движка встановлюють на величину
по шкалі синусів і під індексом по шкалі
чисел основного круга знімають значення
.
Кількість цілих знаків в прирості координат визначають у відповідності зі ст. 72;
отримані прирости координат із своїми знаками записують в бланк (дії 10-11);
обчислюють координати цілі з лівого і правого СП, додаючи прирости координат із своїми знаками до координат відповідних спостережних пунктів (дії 12-13).
Якщо різниця координат не перевищує 10м, то за координати цілі приймають середнє арифметичне. Сходимість координат точки С, отриманих по приростах координат відносно лівого і правого СП, свідчать тільки про відсутність помилок в обчисленнях, але не являються контролем правильності вимірювальних робіт при засічці цілі (орієнтира, репера).
141. Обчислення прямої засічки на логарифмічній лінійці проводять в тій самій послідовності, як і на обчислювачі СТМ, при цьому дальність обчислюють в слідуючому порядку: від лівого СП:
1. Кінець шкал движка встановлюють проти величини бази ВА по шкалі чисел корпусу лінійки;
2. Риску візира встановлюють на величину кута В по шкалі синусів;
3. Переміщенням движка підводять під риску візира значення кута С по шкалі синусів або S і Т, а проти початку шкал движка на шкалі чисел корпуса лінійки знімають дальність АС від правого СП:
1. Кінець шкали движка встановлюють проти величини бази ВА по шкалі чисел корпусу лінійки.
2. Риску візира встановлюють на величину кута А по шкалі синусів.
3. Переміщенням движка підводять під риску візира значення кута С по шкалі синусів або S і Т, а проти початку шкал движка на шкалі чисел корпусу лінійки знімають дальність ВС.
142. З метою контролю правильності засічки визначають дальність до цілі за допомогою далекоміра. Різниця дальності, отриманої під час засічки і виміряної за допомогою далекоміра, не повинна перевищувати 2% - при використанні стереоскопічного далекоміра і 1% - при використанні квантового далекоміра. При великій різниці засічку з пунктів спряженого спостереження потрібно повторити.
При засічці цілі з трьох спостережних пунктів надійним контролем буде схожість координат з двох баз. Різниця між отриманими координатами не повинна перевищувати 50 м.
143. Вирішення засічки змішаним методом виконують прилади управління вогнем (ПУВ) і обчислювачі СТМ (логарифмічні лінійки).
Прилад управління вогнем готують до роботи і наносять на нього пункти спряженого спостереження.
Роботу виконують в такому порядку:
- за допомогою обчислювача СТМ (логарифмічної лінійки) розраховують дальність до цілі;
- на ПУВ встановлюють дирекційний кут з основного спостережного пункту на ціль і закріплюють лінійку дальності зажимним гвинтом;
- переміщують центральний вузол приладу до тих пір, доки робочий зріз лінійки не суміститься з спостережним пунктом на дальності, розрахованій від основного пункту до цілі;
- по відлікових ноніусах знімають і записують координати цілі.
Для контролю визначають координати цілі відносно бокового пункту спряженого спостереження. Різниця в координатах не повинна перевищувати 20 м. За кінцеві координати приймають середнє арифметичне.
144. Обробку даних засічок графічним методом проводять на ПУВ або карті (планшеті) масштабом не менше 1:25000.
Роботу на ПУВ виконують в слідуючому порядку:
- готують прилад управління вогнем і наносять по координатах пункти спряженого спостереження;
- обертаючи лінійку дальності, встановлюють ноніус кутомірної шкали відповідно директивному куту (відліку) по цілі і закріплюють лінійку дальності зажимною гайкою;
- переміщаючи центральний вузол, зміщують робочій зріз лінійки з точкою бокового спостереження пункту і прокреслюють напрямок на ціль;
- на пересіченні прокреслених напрямків ставлять крапку, зміщують центр центрального вузла з точкою перетинання напрямків і по координатних лінійках знімають прямокутні координати цілі.
145. Обробку даних графічним методом при засічці цілі (орієнтира, репера) далекоміром або за допомогою кутовимірювального приладу і секундоміра проводять на приладі управління вогнем в порядку викладеному в ст. 143.
