- •Глава перша задачі та властивості оптичної розвідки. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки.
- •Глава друга підготовка спостережних пунктів до роботи
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •2.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів. Загальні положення
- •Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •Мал.2.3. Визначення координат полярним способом
- •Мал.2.6. Визначення координат по виміряним відстаням
- •М ал.2.7. Визначення координат засічкої по виміряним відстаням і куту
- •Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
- •Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
- •Вирішення зворотної геодезичної задачі
- •2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Розвідки
- •3.2. Цілевказівка
- •3.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •3.6 Обробка даних засічок
- •Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Розділ четвертий обслуговування стрільби
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра
- •4.3 Обслуговування пристрілки за допомогою спряженого спостереження'
- •Додатки
- •Демаскуючі ознаки цілей
- •1 Тактичні засоби ядерного ураження.
- •2 Артилерія
- •3 Міномети
- •4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
- •5 Протитанкові засоби
- •6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •7 Кулемети
- •8 Радіолокаційні станції
- •9 Спостережні пункти
- •10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •11 Деревоземляні та довгогасні вогневі споруди
- •12 Дротяні загородження
- •13 Мінні поля
- •14 Штаби і командні пункти
- •15 Підготовка противника до наступу
- •16.Ознаки підготовки противника до відходу і заміні частин
- •Визначення відстаней за допомогою короткої бази
3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
131. На кожному спостережному пункті складається схема орієнтирів і ведеться журнал розвідки і обслуговування стрільби.
На командно-спостережному пункті, крім того, ведуться робоча карта, великомасштабний планшет і схема цілей.
При організації розвідки на сильно пересіченій місцевості і в горах при наявності достатнього часу на спостережних пунктах складають схеми полів, що не спостерігаються.
132. Схема орієнтирів призначена для полегшення відшукування орієнтирів на місцевості, швидкої та надійної передачі (прийому) цілевказівок, для визначення положення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів, а також для прийому та передачі доповідей про розвідані цілі.
Порядок вибору орієнтирів і складання схеми орієнтирів викладений в ст.78, 79.
133. Журнал розвідки та обслуговування стрільби (додаток 6) являється документом, в якому враховуються (реєструються) результати розвідки противника і обслуговування стрільби.
В журналі записують: номер об'єкту (цілі); час виявлення; положення цілі відносно командно-спостережного (спостережного) пункту (дані засічки); найменування об'єкту і результати спостереження, прямокутні координати об'єкту і його висоту над рівнем моря; характеристику точності засічки, а також коли і кому зроблена доповідь про ціль або висновок з вірогідності цілі.
134. На робочу карту командира наносять: передній край противника і своїх військ, спостережні пункти і вогневі позиції свого підрозділу; смугу (сектор) розвідки і райони особливої уваги; орієнтири; основний напрямок стрільби (розвідки); цілі, розвідані зі свого спостережного пункту і отримані від інших підрозділів; інженерне обладнання, а також рубежі що намічаються для розгортання і маршрути переміщення в ході бою; дані радіаційної і хімічної розвідки; позивні посадових осіб і сигнали управління.
Цілі на робочу карту наносять умовними знаками (додаток 5). Поруч з умовним знаком приписують номер цілі; для рухомих і високоманеврових цілей, крім того, вказують дату і час виявлення, а для артилерійських (мінометних) батарей - калібр і кількість гармат (мінометів).
Цілі, розташування яких визначено неточно чи які потребують додаткової розвідки, при нанесенні на карту обводяться пунктирними колом.
135. Великомасштабний планшет (мал. 3.2) ведеться, як правило, в масштабі 1:10000. На планшет наносять умовні позначення по координатах, усі розвідані цілі (як знову виявлені, так ті що підтвердилися), визначають положення взводних опорних пунктів і систему вогню противника.
Після визначення положення взводних опорних пунктів і інших цілей їх переносять з планшету на карту.
136. Схема цілей (мал. 3.3) оформлюється на кальці з нанесеною координатною сіткою, на схему наносять з карти (великомасштабного планшету) об'єкти (цілі), розвідані за певний проміжок часу з вказівкою їх координат.
137. Схема полів, що не спостерігаються (мал. 3.4) складається для визначення ділянок місцевості, які не спостерігаються зі спостережних пунктів.
При складанні схеми полів, що не спостерігаються, накреслюють на карті напрямок на місцеві предмети і висоти характерні форми, які є на карті і які спостерігаються на місцевості. На кожному з накреслених напрямків відмічають межі неспостережних ділянок, визначаючи їх на око (по місцевих предметах) у відповідності з рельєфом місцевості.
Неспостережені ділянки по окремих напрямках з'єднують в поле що не спостерігається, у відповідності з рельєфом і місцевими предметами. Неспостережені ділянки покривають штрихуванням чи затушовують.
Межі смуги розвідки і полів неспостережності, нанесені на карту, копіюють на кальку, на неї наносять також оцифровану координатну сітку, свій передній край і точку спостережного пункту.