2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів

78. Орієнтирі призначають з метою забезпечення швидкої і надійної передачі (прийому) цілевказівок і докладів про розвідані цілі, а також, визначення місцеположення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів.

Орієнтири вибирають з права наліво по рубежах від себе до противника. Кількість орієнтирів повинна бути невеликою і кожному із них присвоюється свій номер.

За орієнтири вибирають окремі ясно спостережні місцеві предмети, які противник не може знищити і відносно яких легко передавати цілевказівки.

Всі орієнтири старшого начальника, які спостерігаються з даного спостережного пункту, являються обов'язковими для підрозділів розвідки. Їх вносять в схему орієнтирів і за ними зберігаються номери, присвоєні старшим начальником.

В ході наступу по мірі просування вперед призначають нові орієнтири. В обороні орієнтири вибирають як перед переднім краєм, так і в глибині оборони своїх військ.

По кожному орієнтиру визначають із спостережного пункту дирекційний кут і дальність, і готують схему орієнтирів. Дальності до орієнтирів визначають за допомогою приладів, по карті або на око, кути визначають за допомогою приладів.

79. Схема орієнтирів являє собою креслення вільного масштабу, на яке в перспективному вигляді наносять орієнтири в смузі (секторі) розвідки. При перенесенні схеми орієнтирів на чистий аркуш паперу наносять:

- умовний знак спостережного пункту, з якого ведуть спостереження і підписують його координати;

- лінію основного напрямку стрільби і біля кінця цієї лінії підписують дирекційний кут основного напрямку;

- орієнтири із збереженням їх вигляду і відносного розміщення на місцевості (ближній - ближче, дальній далі від точки СП) і біля кожного орієнтира підписують умовну назву орієнтира його номер, дирекційний

кут і дальність до нього в метрах;

- напрямок (лінії) з точки спостережного пункту на орієнтир; при цьому прокреслена лінія повинна підходити до тієї точки орієнтира на яку візирувався прилад при вимірюванні кутів.

В заголовку схеми вказують, для якого спостережного пункту вона складена. Внизу схема підписується тим, хто її робив і вказується дата відпрацювання.

2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів

80. Для захисту особового складу, приладів і техніки спостережні пункти обладнують в інженерному відношенні, а також добре маскують від наземного і повітряного спостереження противника.

Інженерне обладнання командно-спостережного пункту включає споруди відкритого або закритого типу для спостереження і укриття для розміщення особового складу, приладів спостереження і засобів зв'язку.

Інженерне обладнання бокового спостережного пункту включає будову споруд відкритого типу для спостереження.

Інженерне обладнання споруд для спостереження, а також обсяг робіт при їх спорудженні приведені в додатку 7.

81. Інженерне обладнання спостережних пунктів проводять, як правило, вночі з урахуванням можливого застосування противником приладів радіолокаційної розвідки і нічного бачення. Роботи, не закінчені до світанку, повинні бути добре замасковані на день. В процесі інженерного обладнання спостережних пунктів розвідка противника не припиняється.

82. В лісових районах місця для спостережних пунктів можуть бути обладнанні на високих деревах і спеціально обладнаних вишках, замаскованих від спостереження противником.

83. При діях у північних районах для інженерного обладнання спостережних пунктів широко застосовуються підривні роботи і розмерзання ґрунту. Укриття для особового складу утеплюються.

84. На болотистій місцевості окопи для спостережних пунктів і укриття для особового складу і бойової техніки споруджуються напівнасипного та насипного типу.

85. На морському узбережжі при обладнанні спостережних пунктів широко застосовуються природні сховища (розщілини, печери в берегових скелях і т.д.).

86. Для укриття командно-спостережних пунктів від спостереження противником потрібно:

- використовувати маскуючі властивості місцевих предметів і місцевості;

- застосовувати табельні маскуючі засоби і місцеві матеріали;

- проводити маскуюче фарбування техніки і приладів під колір навколишнього середовища;

- підтримувати маскуючу дисципліну.

87. 3 метою підтримки маскуючої дисципліни потрібно:

- зайняття командно-спостережного пункту проводити таємно, не допускати переміщення особового складу на видимих противником ділянках місцевості;

- для ведення розвідки на командно-спостережному (спостережному) пункті мати мінімально необхідну кількість особового складу і приладдя;

- при виконанні інженерних робіт не порушувати малюнка місцевості, не виривати без потреби дерева і кущі, не витоптувати траву;

- інженерне обладнанім пунктів проводити вночі, або в умовах обмеженої видимості добре маскуючи споруди і сліди робіт;

- в нічний час розводити багаття тільки у встановлених для цього місцях, не користуватись на пунктах кишеньковими ліхтариками;

- не припускати, особливо вночі шуму, балачок голосних команд і сигналів;

- обмежувати роботу засобів радіозв'язку на передачу.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

ОРГАНІЗАЦІЯ І ВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ ЗІ

СПОСТЕРЕЖНИХ ПУНКТІВ

3.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ