
- •Передмова
- •(По шкалі Церлінг), мг/кг сирої маси
- •Порядок виконання роботи.
- •Робота 2 візуальна діагностика нестачі елементів мінерального живлення в рослинах.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначник симптомів нестачі елементів живлення
- •Робота 3 вивчення стану продихів методом відбитків (за Полаччі)
- •Порядок виконання роботи.
- •Робота 4 ріст листів і формування площі листової поверхні у злаків
- •Порядок виконання роботи
- •Робота 5 визначення чистої продуктивності фотосинтезу
- •Порядок виконання роботи
- •Література
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ХІМІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА
з ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН
(МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ)
для студентів денної форми навчання
за напрямом підготовки 6.090101 - „Агрономія”
МЕЛІТОПОЛЬ – 2013
Колесніков М.О. Навчальна практика з фізіології рослин (методичні вказівки)
для студентів за напрямом підготовки 6.090101 “Агрономія”. – Мелітополь: ТДАТУ, 2013. – 16 с.
Рецензент: к.с.г.н., доцент Алексієва О.М.
(ТДАТУ, кафедра загального землеробства)
Розглянуто та перезатверджено на засіданні кафедри хімії та біотехнології
„___” _________ 2013 року, протокол № 7.
Розглянуто та перезатверджено методичною комісією факультету агротехнології та екології ТДАТУ.
„___” _________ 2013 року, протокол № ___ .
© ТДАТУ, 2013
Передмова
Навчальна практика з фізіології рослин для студентів спеціальності агрономія є нормативною частиною навчального плану підготовки фахівців-агрономів. Метою практики є закріплення і поглиблення студентами та систематизація теоретичних знань, одержаних при аудиторному вивченні фізіології рослин, набуття практичних навичок з оцінки фізіологічного стану рослин організації і виконання основних агротехнологічних процесів сільськогосподарського виробництва. При проходженні навчальної практики з фізіології рослин слід особливу увагу звертати на фізіологічне обґрунтування одержання максимально можливого врожаю за умов обмежених ресурсів у сільському господарстві.
Завдання практики:
1) навчитися правильно суміщати теоретичні знання з практикою сільськогосподарського виробництва;
2) набути навичок з методики проведення лабораторних і польових досліджень фізіології рослин, а також вміти правильно обробляти і аналізувати результати досліджень;
3) навчитися визначати основні біохімічні і фітометричні показники;
4) розробляти заходи і визначати засоби оптимізації умов використання рослинами факторів їх життя та ресурсів господарства:
5) контролювати продукційний процес посіву, прогнозувати хід- та управляти формуванням врожаю за допомогою біохімічних та фітометричних показників посіву.
Дані методичні вказівки прикликані допомогти студентам при виконанні досліджень передбачених програмою практики та у підготовці до звітування. Методичні вказівки складені у відповідності до програми практики з фізіології рослин для підготовки бакалаврів в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації за спеціальністю „Агрономія”.
Результати проведених дослідів та хід роботи студенти фіксують у щоденниках з практики.
РОБОТА 1
ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ РОСЛИН У ДОБРИВАХ
МЕТОДОМ ЛИСТОВОЇ (ТКАНИННОЇ) ДІАГНОСТИКИ
(по В. В. Церлінг)
Загальні відомості. Нестача елементів мінерального живлення (ЕМЖ) призводить до значних втрат врожаю сільськогосподарських культур. Для оптимізації мінерального живлення поряд з урахуванням ґрунтових факторів необхідно вивчати й максимально задовольняти потреба рослин в ЕМЖ на різних етапах формування врожаю. Для цього використовують методи візуальної й листової діагностики.
Візуальна діагностика дає можливість визначити ознаки порушення за зовнішнім виглядом рослини з обліком специфічних відповідних реакцій.
Листова, або тканинна діагностика - це контроль за умовами живлення на підставі даних про вміст неорганічних форм сполук елементів у тканинах або листах свіжих рослин, соку з них або витяжці. За допомогою тканинної діагностики можна зробити висновок про зміст ЕМЖ в окремих частинах рослини (поки не з'явилися зовнішні ознаки голодування) і про доцільність підживлення на різних етапах росту й розвитку рослин.
Нестача або надлишок ЕМЖ у рослині приводить до порушення обміну речовин у клітинах рослин, наступній зміні його зовнішнього вигляду.
Нестача Нітрогену веде до пожовтіння листів, які потім відмирають, сильно гальмується ріст і розвиток рослини.
Нестача Фосфору позначається на активності росту рослини, листи здобувають темно-зелене фарбування з фіолетовим відтінком, при сильній нестачі вона переходить і на черешки.
При недостачі Калію спостерігається підсихання листів на верхівці й краях, як при опіку. Крайовий опік листів - досить характерна ознака калійної недостатності.
Ці й деякі інші елементи здатні в рослинах реутилізуватися, тому їхня нестача супроводжується появою симптомів недостатності, у першу чергу на нижніх листах. Нестача мікроелементів проявляється на молодих зростаючих частинах рослин.
Вміст неорганічних форм азоту, фосфору й калію в рослинах наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 - Вміст нітратів, фосфатів і калію в зернових культурах