2) До ремонтів по потребі (позапланових) відносить відновлювальний та аварійний ремонт.

Відновлювальний ремонт проводиться спеціальним ремонтним підпри-ємством після того, як зношене обладнання пройшло ряд капітальних ремонтів на підприємстві.

Аварійний ремонт необхідний при наявності поломок обладнання в результаті стихійного лиха чи необережного або поганого поводження з ним. В залежності від складності поломок і обсягу необхідного ремонту аварійний ремонт може носити характер поточного чи капітального.

Якщо на консервних заводах добре організований планово-попереджувальний ремонт і здійснюється системний нагляд за правильною експлуатацією обладнання і догляд за ним, то це ліквідовує можливість проведення аварійного ремонту.

4.Організація складського господарства

Для безперервної діяльності підприємства створюються певні запаси сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів тощо. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства, сукупність яких утворює його складське господарство.

На підприємствах створюють переважно такі види складів:

- матеріальні – зберігаються запаси сировини, матеріалів, палива, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що надходять на підприємство ззовні;

- виробничі – зберігаються напівфабрикати власного виготовлення;

- збутові – зберігається готова продукція та відходи виробництва, що підлягають реалізації.

Розміщення і зберігання матеріальних ресурсів на складах підприємства може здійснюватися трьома способами:

1)сортове розміщення передбачає закріплення за кожним видом матеріалів постійного місця його зберігання;

2)партіонне розміщення – кожна партія матеріалів, що надійшла на підприємство, зберігається окремо;

3)комплектне розміщення – розміщення матеріалів комплектами, що відпускаються у виробництво.

Завезення матеріалів на склади підприємства здійснюється з обов’язковою перевіркою: кількісною та якісною.

Кількісне приймання означає перевірку відповідності кількості, обсягів і номенклатури матеріалів запасам у супровідних документах.

Якісне приймання проводиться з метою встановлення відповідності одержаних вантажів стандартам, технічним умовам, зразкам та іншим вимогам, обумовленим у договорі поставки.

Видача матеріалів зі складів здійснюється в межах ліміту, який розраховує відділ постачання.

Облік руху матеріальних ресурсів ведеться за допомогою картотеки як на складах підприємства, так і в бухгалтерії. В картці зазначаються номенклатурний номер матеріалу, його найменування, марка, сорт, одиниця виміру і ціна, а також фіксуються всі надходження та видачі матеріалу.

5.Організація транспортного обслуговування виробництва

Діяльність сучасного консервного підприємства пов’язана з переміщенням великих обсягів матеріалів, напівфабрикатів, оснащення, відходів виробництва і готової продукції. З цією метою на підприємстві створюється транспортне господарство.

Транспортне господарство – це поєднання комплексу різноманітних технічних засобів, призначених для транспортування вантажів та відповідного апарату для керування його діяльністю.

Основне завдання транспортного господарство підприємства полягає в здійсненні найбільш раціонального переміщення вантажів відповідно до вимог виробничого процесу при мінімальних затратах на утримання транспортної служби.

До складу транспортного господарства підприємства входять:

• транспортний відділ;

• спеціалізовані цехи (дільниці) залізничного і безрейкового транспорту;

• депо;

• автогаражі;

• ремонтні й інші служби.

На підприємствах використовуються найрізноманітніші види транспортних засобів, починаючи від найпростіших – ручної дії і закінчуючи складними пристроями з автоматичною адресною доставкою вантажів.

Для раціонального проектування систем транспортування й ефективного використання транспортних засобів необхідна їхня класифікація. Тому транспорт поділяється за такими ознаками:

1.За принципом дії:

- перервний (автомобілі, мостові крани, підйомники…);

- безперервний (конвеєри і транспортери усіх видів).

2.За видами:

- рейковий (підлоговий і підвісний);

- безрейковий;

- водяний;

- повітряний;

- трубопровідний;

- механічний - включає вантажопідйомні механізми (крани, підйомники) і конвеєрні пристрої.

3.За напрямом переміщення вантажів:

- горизонтальний (автомобілі, автокари, транспортери);

- вертикальний (ліфти, підйомники);

- горизонтально-вертикальний (автонавантажувачі, електричні мостові крани…);

- похилий (канатні і монорельсові дороги).

4.За сферою обслуговування (призначення):

- зовнішній (здійснюється зв'язок підприємства з постачальниками і споживачами);

- міжцеховий (здійснює перевезення вантажів між цехами і службами, між цехами і загальнозаводськими складами: безрейковий і рейковий підвісний транспорт, а на великих підприємствах – залізничний транспорт);

- внутрішньоцеховий (забезпечує транспортування вантажів всередині цеху: конвеєри, візки…).

Для забезпечення своєчасного перевезення вантажів транспортне господарство підприємства має бути оснащене достатньою кількістю відповідних транспортних засобів.

Розрахунок потреби в транспортних засобах і організація їх раціональної роботи включає такі етапи:

1)визначення вантажних потоків, під якими розуміють обсяг вантажів, перевезених за одиницю часу в одному напрямі між двома пунктами навантаження і розвантаження;

2)розрахунок вантажообігів, під якими розуміють загальну кількість вантажів, переміщуваних за одиницю часу (рік, квартал, місяць, доба, зміна);

3)розробка маршрутів перевезення вантажів.

Існує два види маршрутів перевезення вантажів:

- разові маршрути;

- постійні маршрути.

4)вибір видів транспортних засобів. При цьому варто враховувати особливості вантажів, що транспортуються. В основному вантажі можна поділити на три групи:

- сипучі (пісок, вугілля, цемент…);

- наливні (нафтопродукти, хімічні рідкі вантажі…);

- штучні (ліс, заготовки, деталі, тара, устаткування…).

Транспортні засоби мають забезпечувати транспортування вантажів без втрат, при найбільш повному використанні їхньої вантажопідйомності і швидкості пробігу.