2.Склад і завдання ремонтного господарства

Для усунення наслідків фізичного та морального зношування устаткування здійснюють його ремонт та модернізацію. Ремонт – це процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання.

Несвоєчасний ремонт призводить до прогресуючого зношування устаткування і передчасного виходу його з ладу, що спричиняє скорочення терміну служби і неповне відшкодування його вартості. Для виконання всього комплексу робіт з ремонту й обслуговування устаткування на підприємстві повинно бути створене ремонтне господарство.

Ремонтне господарство підприємства – це сукупність служб, відділів і виробничих підрозділів, зайнятих аналізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним, технічним обслуговуванням, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненням заходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне й поліпшення його використання.

Основним завданням його діяльності є забезпечення постійної працездат-ності устаткування при мінімальних витратах на ремонт. Для цього необхідно:

• здійснювати монтаж устаткування;

• здійснювати модернізацію устаткування;

• виготовляти запасні частини і вузли;

• планувати усі види ремонтних робіт.

До складу ремонтного господарства підприємства входять:

1. Відділ головного механіка;

2. Ремонтно-механічний цех; електроремонтний цех (дільниця); ремонтно-будівельний цех (дільниця);

3. Склади обладнання, устаткування, комплектуючих і запасних частин.

Загальне керівництво діяльністю ремонтного господарства здійснює головний механік підприємства, який підпорядковується головному інженеру.

3.Система проведення ремонтних робіт

Існують дві системи проведення ремонтних робіт:

1)планово-попереджувальний ремонт;

2) ремонт по потребі (відновлювальний, аварійний ремонт).

1) Планово-попереджувальний ремонт – це сукупність організаційних і технічних заходів по нагляду, обслуговуванню та ремонту устаткування, здійснюваних профілактично по заздалегідь розробленому плану з метою попередження аварійної зупинки устаткування та підтримання його в постійній експлуатаційній готовності.

Система планово-попереджувального ремонту передбачає проведення наступних видів робіт з технічного нагляду та ремонту устаткування:

• нагляд за устаткуванням;

• міжремонтне обслуговування;

• заміна і поповнення масла;

• перевірка на точність;

• огляд;

• малий ремонт;

• середній ремонт;

• капітальний ремонт.

В загальному плановий ремонт залежно від обсягу, складності й терміну проведення робіт поділяється на поточний, середній та капітальний.

Поточний ремонт здійснюється для гарантованого забезпечення нормального функціонування устаткування та інших засобів праці. Це є мінімальний за обсягом робіт ремонт, в ході якого змінюють окремі швидкозношувані деталі, вузли, проводять технічне обслуговуванняй регулювання механізмів.

Середній ремонт полягає у частковому розбиранні механізмів, заміні зношених деталей, вузлів, складанні, регулюванні і випробуванні під навантаженням.

Капітальний ремонт – це найбільш складний за обсягами й затратами ремонт. Під час його проведення здійснюється повне розбирання механізмів, ремонт спрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту, регулювання й випробовування під навантаженням.

При капітальному ремонті, як правило, здійснюється модернізація устаткування, яка полягає в приведенні конструкції машини у відповідність із сучасними вимогами за допомогою внесення в неї часткових змін і удосконалень. При модернізації здійснюється заміна деяких деталей і складальних одиниць більш досконалими.