Оформлення курсової роботи

Обсяг курсової роботи має становити 55 сторінок рукописного тексту або 35 друкованого.

Матеріал курсової роботи слід подати у такій послі­довності:

– титульна сторінка;

– зміст;

– вступ;

– основна частина;

– висновки;

– список використаної літератури;

• додатки.

Титульна сторінка (додаток В) містить назву міністерства, найменування вищого навчаль­ного закладу, назву кафедри, прізвище, ім'я та побатькові й інші відомості про автора, тему курсової роботи з посиланням на об'єкт дослідження, місто і рік.

Зміст (додаток Д) містить перелік основних розділів і підрозділів курсової роботи із зазначенням номера початкової сторінки, з якої розпочинається висвітлення матеріалу розділу чи підрозділу. Назви розділів і підрозділів повинні дослівно відповідати заголовкам тексту.

У вступі обґрунтовується актуальність і значимість обраної теми роботи, особливості постановки і вирішення питань щодо конкретних умов дослідження. У цій частині роботи слід чітко визначити: мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об'єкт дослідження, зазначити використовувані методи та інформаційні джерела дослідження, структуру роботи. Обсяг вступу має становити 1,5 - 2 сторінки.

Перший розділ, теоретико-методологічні аспекти щодо теми дослідження. Має містити теоретичне обґрунтування досліджуваних явищ та процесів. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, аналізують підходи авторів до визначення економічної сутності об’єкта дослідження, класифікаційних ознак, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкри­ваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему. У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної і довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів. Розглядається стан організації первинного обліку. Необхідно висвітлити всі можливі документи як первинного, так і зведеного обліку. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% загаль­ного обсягу курсової роботи.

Другий, аналітично-дослідницький розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методичні прийоми щодо аналітичного та синтетичного обліку об’єкта дослідження.

Всі розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися висновками. Слід виявити невикористані резерви. Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжуються стислим коментарем.

Завданням третього, рекомендаційно – дослідницького розділу, є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій з організації, обліку об’єкта дослідження на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків у другому розділі дослідження.

У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення організації облікового процесу. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення організації виробничих процесів мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані вдосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу дипломної роботи.

Висновки мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором курсової роботи особисто в ході дослідження, а також обгрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній галузі (посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин не допускаються). Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоре­тичні положення, що містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі.

Рекомендовано формулювати висновки до кожного з підрозділів (по 1-2 тези до підрозділу) та до кросової роботи в цілому.

У висновках не слід викладати пропозиції, які не було розглянуто у курсовій роботі. Обсяг висновків - 3 - 4 сторінки.

На останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату завершення написання курсової роботи.

Перелік джерел наукової, законодавчої, статистичної інформації, використаної під час дослідження, є невід'ємною частиною курсової роботи. В розділі «Список використаної літератури» наводиться перелік сучасної літератури (нормативна та законодавча, підручники, посібники, монографії, методичні рекомендації, газети, журнали тощо), що використовувалася при написанні курсової роботи, на яку є посилання у тексті (30 – 40 найменувань).

Додатки. Вся інформація, подана у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм бухгалтерської та статистичної звітності, що не увійшла до складу основної частини, але яку студент вважає за доцільне вмістити у курсовій роботі, входить до складу додатків.