2 Технологічна частина

2.1 Загальні положення

Тема моєї курсової роботи скульптура малої форми-козак. Сформований за допомогою гіпсової форми з червоної глини .

Кераміка – це всі неорганічні, неметалічні вироби, отримані із порошкоподібних матеріалів (глин, каолінів, кварцового піску, польових шпатів) і зміцнені в процесі випалу.

Приймаючи за основу ретельність та тонкість обробітку керамічних матеріалів, їх класифікації по ступеню зернистості та однорідності. Згідно такої класифікації всі керамічні матеріали поділяють на 2 групи:

Тонко керамічні, які відрізняються щільним спеченим черепком або дрібнозернистим матеріалом однорідної структури;

Грубокерамічні, які відрізняються крупнозернистим матеріалом неоднорідної структури. До тонкої кераміки відносяться фарфорові, фаянсові, майолікові та кам'яні вироби. До грубої – шамотні, гончарні, архітектурно-будівельні.

Майоліка – пористий матеріал з гладкою або рельєфною поверхнею. Для отримання майоліки використовується зафарбована глина. Фарбуючою речовиною служить оксид заліза.

Майоліка — різновид кераміки, виготовляється з випаленої глини з використанням розписної глазурі.

Майоліковими називають вироби з пористим, звичайно розфарбованим черепком. Для її виготовлення використовують легкоплавкі глини. Найчастіше у склад майоліки вводиться кварцовий пісок, крейда та SIO2 і СаО сприяють створенню міцного зв’язку з поливами, окрім цього зменшується усадка виробів.

До гончарних відносяться керамічні вироби, які володіють в неглазурованому вигляді пористістю та порівняльною м'якістю. Мають природний колір окрасу з різними відтінками від жовтого до блідо-червоного, яскраво та темно-червоного та темно-сірого.

Кераміка – вироби і мінерали, що отримуються внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними добавками, а також оксидів і їхніх сполук. Кераміка з'явилася в епоху неоліту.

Керамічні вироби, що виготовляються в наш час, різняться між собою не стільки ступенем обробки, скільки, насамперед, складом маси, з якої виробляються, і складом глазурі, якою поливаються. Всі вироби кераміки в цьому відношенні поділяються на 2 групи: щільні й пористі.

Поливою називають тонку (0.1-0.3 мм) скловидну плівку, яка покриває поверхню виробу. Правильно підібрана полива підвищує механічну міцність керамічного матеріалу, захищає від забруднення, дій кислот і лугів, і робить його непроникненим для рідин та газів.

2.2 Виготовлення моделі

Спочатку я виготовила модель свого виробу з пластиліну (рис.2.2).

При цьому я використовувала такі інструменти (рис. 2.1), як стеки, ножі, різаки. При виготовленні моделі я враховувала усушку, усадку при випалі, тому робила її більшою ніж на ескізі. Під час висихання глини видаляється механічно зв’язана вода. В міру видалення води, часточки глинистої речовини зближуються між собою, а розміри та вага при цьому зменшуються. Це зменшення в розмірах при висиханні й називається повітряною усадкою глини.

Під час випалювання також видаляється хімічно зв’язана вода, і виріб ще більше зменшується в розмірах. Зменшення лінійних розмірів виробу при випалюванні називають вогневою усадкою.

Тому, приблизно знаючи відсоток усадки майбутнього виробу, я робіла пластилінову модель більшу ніж на ескізі.

Рис.2.1

Рис.2.2 Модель виробу