Зміни складу сечі

Поняття «патологічно змінена сеча» використовується при виявленні у свіжови-діленій сечі білка, еритроцитів, збільшенні вмісту лейкоцитів і циліндрів.

Здорова людина виділяє 150-200 мг білка за добу, 60% якого є білками сироват-ки (альбумінами) і 40% - глікопротеїном, що секретується у петлі Генлі; є трохи секреторного IgA. Звичайно доступними методами цей білок у сечі не виявляється.

Поява білка у сечі вище встановленої норми називається протеїнурією.

Механізми протеїнурії. Кількість білка збільшується, якщо збільшується його фільтрація у клубочках, або зменшується реабсорбція у проксимальних канальцях, або збільшується його секреція у канальцях.

Внаслідок пошкодження клубочкового фільтру виникає гломерулярна проте-їнурія. До її причинних факторів відносяться: - безпосереднє пошкодження фільтра-ційного бар’єру патологічним процесом (гломерулонефрит); збільшення тиску крові у капілярах клубочків (застійна серцева недостатність, важка артеріальна гіпертонія).

Зазвичай гломерулярна протеїнурія характеризується високим вмістом білка у сечі, вище 4-5 г/добу, а при нефротичному синдромі може досягати 50 г/д. При важ-ких формах гломерулонефриту, крім альбумінів, у сечу виділяються і глобуліни.

При пошкодженні канальців нирки (кадмієва інтоксикація, обструкція сечових шляхів тощо) розвивається канальцева протеїнурія. У сечі визначаються альбуміни, низькомолекулярні білки, ферменти (лізоцим). Загальний вміст білка не перевищує 1г/д., але іноді може досягати 2г/д.

При захворюваннях, що супроводжуються утворенням великої кількості анома-льних білків (мієломна хвороба) розвивається протеїнурія “перевантаження”, оскі-льки причиною появи аномальних білків у сечі є зниження реабсорбційних можливо-стей канальців.

У осіб до 30 років може спостерігатися ортостатична протеїнурія: поява (або збільшення) вмісту білка у сечі в положенні “стоячи” та різке зменшення протеїнурії у положенні ”лежачи”. У здорових людей поява протеїнурії може бути зумовлена введенням білкових розчинів, переливанням крові.

Поява еритроцитів у сечі називається гематурією. У нормі кількість еритроцит-тів у сечі не перевищує 2 клітини при мікроскопії з об’єктивом 40. Гематурія може спостерігатися як при захворюваннях нирок (гломерулонефрити), так і при механіч-ному пошкодженні сечових шляхів (сечокам’яна хвороба). При цьому розрізняють еритроцити гломерулярні (різної форми і розмірів, вилужнені) та позагломерулярні (свіжі, більш збережені клітини).

Поява лейкоцитів у сечі понад 3 клітини у полі зору при мікроскопії з об’єкти-вом 40 називається лейкоцитурією. Лейкоцитурія супроводжує інфекцію сечовивід-них шляхів.

Еритроцитарні та лейкоцитарні циліндри у сечі свідчать про наявність пато-логії нирок (ушкодження клубочкового апарату або інфекції в паренхімі нирок). Основою циліндрів є білок, утворений клітинами петлі Генлі, а також профільтрова-ний з пошкоджених гломерул, який згорнувся у кислому середовищі сечі.

Кристалурія у значній кількості (оксалати, уратити, фосфати)може свідчити про наявність каменів нирок, але може бути і звичайним явищем у нормальній сечі.