- •Вступ до права єс
- •Передмова
- •У результаті вивчення курсу студенти повинні:
- •Основний категоріальний апарат курсу
- •1.1. Передумови створення Європейського Союзу
- •1.2. Географія Європейського Союзу
- •1.3. «Комунітарний метод» Монне-Шумана
- •1.4. Етапи створення Європейського Союзу
- •1.5. Структура Європейського Союзу
- •1.6. Структура Європейського Союзу
- •1.6. Структура Європейського Союзу (згідно до Лісабонського договору 2007 р.)
- •1.7. Цілі створення Європейського Союзу
- •1.8. Цілі діяльності Європейського Союзу
- •1.9. Загальний бюджет
- •1.10. Фінансовий рамковий план на 2007-2013 рр.
- •1.11. Поняття права Європейського Союзу
- •1.12 Багатозначність поняття «право Європейського Союзу»
- •1.13. Значення дослідження права Європейського Союзу
- •1.14. Співвідношення понять «право Європейського товариства», «право Європейських товариств», «право Європейського Союзу», «європейське право»
- •1.15. Правова природа Європейського Союзу (і): елементи міжнародно-правової організації в Європейському Союзі
- •1.16. Правова природа Європейського Союзу (іі): елементи державності в Європейському Союзі
- •1.17. Суб’єкти права Європейського Союзу
- •1.18. Система права Європейського Союзу
- •1.19. Методи правового регулювання в Європейському Союзі
- •1.20. Співвідношення права Європейського Союзу, міжнародного права і національного права держав-членів
- •1.21. Принципи права Європейського Союзу
- •11. Держава-кандидат подає заявку до Ради .22. Процедура прийняття нових держав-членів
- •2.1. Види компетенції єс
- •2.2. Сфери здійснення компетенції
- •2.3. Ознаки компетенції єс
- •2.4. Внутрішня компетенція єс
- •2.5. Зовнішня компетенція єс
- •2.6. Принципи компетенції Європейського Союзу
- •3.1. Поняття «джерела права», основні складові
- •2. Джерела договірного права;
- •3.2. Джерела первинного права
- •3.3. Джерела вторинного права
- •3.4. Джерела договірного права
- •3.5. Джерелами прецедентного права
- •4.1. Принципи правового положення особистості в Європейському Союзі
- •4.2. Правовий статус громадян Європейського Союзу
- •4.3. Класифікація прав і свобод в Хартії Європейського Союзу про основні права 2000р.
- •4.4. Трудові права найманих працівників в Європейському Союзі
- •5.1. Поняття «інститут єс»
- •5.2. Елементи поділу і взаємодії влади у структурі єс
- •Система забезпечення балансу різних сфер суспільних відносин в єс
- •Система принципів устрою і діяльності інституцій і органів єс
- •5.3. Основні органи Європейського парламенту
- •Основні органи Європейського парламенту
- •5.4. Комітети Європейського Парламенту
- •5.5. Внутрішня організація Ради Європейського Союзу
- •5.6. Структура Європейської комісії
- •Структура Європейської комісії
- •5.7. Процес формування Комісії
- •Процес формування Комісії
- •5.8. Повноваження Комісії
- •5.9. Головуючі Комісії
- •5.10. Судова система Європейського Союзу
- •5.11.Внутрішня будова Суду
- •27Суддів
- •11 Генеральних адвокатів
- •5.12. Гарантії незалежності суддів Суду Європейського Союзу
- •5.13. Юрисдикція Суду
- •Юрисдикція Суду
- •5.14. Юрисдикція Трибуналу
- •Юрисдикція Трибуналу
- •5.15. Палата аудиторів
- •Палата аудиторів
- •5.16. Європейський інвестиційний банк
- •5.17. Бюджетна процедура
- •5.18. Структурні фонди
- •6.1. Поняття «органи єс»
- •6.2. Економічний і соціальний комітет (екосок), комітет регіонів
- •6.3. Установи Європейського Союзу
- •6.4. Європол
- •6.5. Євроюст
- •7.1. Правові форми міжнародної економічної інтеграції
- •Правові форми економічної інтеграції
- •7.2. Принципи внутрішнього ринку
- •Внутрішній ринок
- •7.3. Вільне пересування товарів
- •7.4. Вільне пересування осіб
- •7.5. Вільний рух капіталів
- •8.1. Економічний і валютний союз
- •8.2. Принципи економічного і валютного союзу
- •8.3. Критерії зближення
- •8.4. Європейська система центральних банків
- •8.5. Європейський центральний банк
- •9.1. Правила конкуренції
- •9.2.Діяльність, спрямована на запобігання, обмеження або порушення конкуренції
- •10.1. Директиви, спрямовані на гармонізацію корпоративного права держав-членів
- •10.2. Європейські юридичні особи
- •11.1. Принципи екологічної політики єс
- •11.2. Цілі екологічної політики єс
- •12.1. Основні принципи і цілі енергетичної політики єс
- •12.2. Основні напрями діяльності єс у сфері соціальної політики
- •12.3. Цілі політики єс у сфері освіти
- •12.4. Цілі політики єс у сфері професійної освіти
- •12.5. Транспортна політика єс
- •12.6. Цілі і принципи правового регулювання електронної торгівлі в єс
- •12.7. Захист прав споживачів в єс
- •12.8. Науково-технічна політика єс
- •12.9. Шенгенські досягнення
- •12.10. Космічна політика єс
- •12.11. Заходи щодо створення «простору свободи, безпеки і правосуддя»
- •Організаційний механізм європейської політики безпеки і оборони
1.4. Етапи створення Європейського Союзу
Європейський Союз з’явився не одразу, і не одразу зайняв своє місце в якості флагмана економічної, політичної і культурної інтеграції в світі.
Можна виділити сім етапів його формування. Вони охоплюють період з кінця 1940-х рр. (підготовчий етап) до сьогодення. За цей час Європа змогла пройти великий шлях, який привів до утворення найбільш важкої, розгалуженої та розвинутої системи інтеграційного права з усіх існуючих у світі на даний момент.
Необхідно зауважити, що ЄС – не єдина інтеграційна організація. У світі існує безліч організацій, які рухаються подібним шляхом (Андський союз, МЕРКОСУР, Ліга арабських держав і т. д.), вони постійно користуються досвідом ЄС, повністю або частково запозичують його правові моделі.
Основні етапи становлення і розвитку ЄС та його правової системи.
Підготовчий етап почався після проголошення «плану Шумана». Прийняти участь у створенні нової інтеграційної організації на підставі добровільного обмеження власного суверенітету спочатку погодилися тільки шість західноєвропейських країн: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія, Німеччина і Франція.
Перший етап ці країни підписали в 1951 р. у Парижі Договір про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі (Паризький договір про заснування ЄОВС). Основною метою ЄОВС проголошувалось запровадження спільного ринку вугільної та сталеливарної продукції.
Другий етап почався в 1957 р., коли держави-члени ЄОВС підписали у Римі ще два договори – Договір про заснування Європейського економічного співтовариства та Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії (Римські договори про заснування ЄЕС і Євратому). Договір про заснування ЄЕС поширив принципи, встановлені в ЄОВС, на всю сферу економічних відносин. У ньому, зокрема, йшлося про створення в рамках ЄЕС спільного ринку, який мав охопити більшість галузей економіки держав-членів; усунення перешкод вільному руху людей, товарів, послуг і капіталів; зближення законодавства держав-членів у тій ступені, яка необхідна для функціонування спільного ринку тощо. Договір про заснування Євратому закріплював його статус як організації спеціальної компетенції, покликаної регулювати питання наукових досліджень і промислового використання ядерної енергії державами-членами .
Третій етап – формування принципів верховенства
Четвертий етап – розвиток комунітарного права, формування основних його концепцій.
П’ятий етап розвитку європейських інтеграційних об’єднань та їх правової системи ознаменувався створенням на основі названих трьох Співтовариств Європейського Союзу. Договір про ЄС був укладений у голландському місті Маастрихті в 1992 р. (Маастрихтський договір про ЄС).
Шостий етап – створення і розвиток Європейського Союзу.
Сьомий етап – вступ в силу Лісабонського договору, об'єднання трьох опор.
Внутрішня структура ЄС включала три так званих «опори», кожна з яких охоплювала певну сферу інтеграції:
1) першу опору становили ЄОВС, ЄЕС (перейменоване Маастрихтським договором у Європейське співтовариство) та Євратом. У 2002 р. ЄОВС було ліквідовано, оскільки термін дії його установчого договору сплив, отже Співтовариств залишилося два – Європейське співтовариство і Євратом;
2) друга опора регулювала питання Спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗППБ);
3) третя опора регулювала питання Співробітництва поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері (СПСКС).
Складність конструкції ЄС, спричинена поступовим розвитком інтеграційних процесів, негативно вплинула на формування права ЄС як однорідної системи правових норм, оскільки правовий режим першої опори був подібним до внутрішньодержавного, а другої і третьої опор – носив переважно міжнародно-правовий характер.
Протягом існування Співтовариств і ЄС держави-члени декілька раз піддавали їх широкомасштабним реформам шляхом прийняття договорів про внесення змін і доповнень до установчих актів.
Залежно від підписання таких договорів можна виділити додаткові етапи у розвитку ЄС та його правової системи:
1. Єдиний європейський акт (ЄЄА) 1986 р.
2. Амстердамський договір 1997 р.
3. Ніццький договір 2001 р.
4. Лісабонський договір 2007 р.
Саме Лісабонським договором визначаються на сьогодні правові засади функціонування ЄС. Цей договір розроблений і прийнятий замість проекту Договору, що встановлює Конституцію для Європи 2004 р. (Конституції ЄС), яка так і не була введена у дію внаслідок прийняття негативних рішень щодо її ухвалення на референдумах у Франції і Нідерландах. Лісабонський договір забезпечує втілення основних нововведень проекту Конституції ЄС шляхом внесення змін і доповнень до текстів існуючих установчих договорів ЄС. Зокрема:
а) ЄС наділяється єдиною правосуб’єктністю, в тому числі міжнародною;
б) скасовується трьохопорна структура ЄС;
в) Європейське співтовариство припиняє своє існування, його правонаступником визнається ЄС у цілому;
г) Євратом продовжить функціонувати, але вже не в якості першої опори, а як формально самостійна інтеграційна організація.
