- •Опрацювати загальні принципи побудови систем вищої освіти однієї з країн, що увійшли до Болонського процесу – вища освіта Польщі.
- •2. Проаналізувати основні документи Болонського процесу, та урядові документи України щодо впровадження та адаптації Болонських угод у вищу освіту України:
- •3. Розробіть систему індивідуальних завдань для самостійного опрацювання студентами за однією з тем Вашої фахової дисципліни.
- •4. Охарактеризуйте систему оцінювання знань студентів за національною шкалою та шкалою ects.
- •Підготуйте план-конспект (технологічну карту) семінарського заняття з використанням інтерактивних методів навчання (за фаховим спрямуванням студента).
- •IV Закріплення матеріалу
- •V Оцінювання та домашнє завдання
- •7. Підготуйте есе на тему “Сучасний університет очима студента”.
- •10. Доберіть історичні приклади, цікаві вислови, проблемні ситуації, які можна використати в процесі лекцій і семінарських занять за Вашим фахом.
- •1.Проблемна ситуація стосовно поверхневого патріотизму та легковажного ставлення до автентичного фольклору:
- •2.Проблемна ситуація трактування народної музики різними фольклорними школами:
Підготуйте план-конспект (технологічну карту) семінарського заняття з використанням інтерактивних методів навчання (за фаховим спрямуванням студента).
Дисципліна – «Основи експедиційно-польової роботи»
Тема – «Підготовка до експедиційного виїзду»
І Огранізаційні моменти: перевірка присутніх
ІІ Мотивація:
Використовуючи інтерактивний метод «Круглий стіл» активізувати студентів. Поглибити їх знання та розуміння важливості предмету.
Покласти на стіл 15 предметів, з яких потрібно вибрати 5 найважливіших для проведення музично-етнографічної транскрипції.
7 хв для обговорення.
Обрані предмети потрібно презентувати, пояснити їх функцію, та причину необхідності під час проведення експедиції.
ІІІ Оголошення теми: «Підготовка до експедиційного виїзду»
Основний виклад матеріалу:
Вибір досліджуваної території
Етапи підготовки до експедиції:
Теоретична підготовка(формування питальника, опрацювання попередньо зібраних матеріалів, пошук проблематичних явищ)
Практична(технологічне забезпечення, необхідні предмети для проведення експедиції та особисті речі).
Корегування організаційних моментів в залежності від різновидів експедиції(розвідка, комплексна, галузева тощо).
Підкріплення матеріалу випадками з життя. Демонстрування розроблених планів дослідниками попередніх століть.
IV Закріплення матеріалу
Закріплення матеріалу відбуватиметься методом обговорення зі студентами досліджуваних ними територій та подальших планів.
Таким чином кожен студент матиме змогу визначити і встановити для своєї подальшої роботи проблематичні моменти на своїй досліджуваній території, які потребують вирішення.
Отже ставиться питання для індивідуального вирішення:
кожен студент готує план подальшої роботи на досліджуваній території.
Виявляє прогалини у дослідженні.
Встановлює вектор подальшого дослідження.
Після виступу кожного студента учасники обговорення висловлюють свої зауваження.
V Оцінювання та домашнє завдання
Скласти план підготовки до наступної експедиції та презентувати його на наступному занятті.
7. Підготуйте есе на тему “Сучасний університет очима студента”.
Вища освіта покликана давати профільну базу знань, а також сприяти всебічному розвитку особистості.
Проте у наших середньостатистичних вищих навчальних закладах не виконуються поставлені задачі. В загальній системі освіти є купа недоліків, змінивши які можна створити сучасний прогресивний університет.
Отож найпершим чинником, який має формувати сучасний університет – це приміщення. Здавалося б достатньо банальна річ, проте, на мою думку це дуже важливий фактор у процесі здобуття знань. Адже не всі люди мають змогу нормально працювати в дома. А створення відповідної робочої атмосфери стимулює студентів працювати. Також деякі спеціальності передбачають індивідуальну роботу в аудиторії, тому сучасний університет має забезпечити наявність приміщення, яке повністю б задовольняло роботу студентів та викладачів. Також приміщення має бути достатньо утепленим та освітленим.
Наявність повноцінної бібліотеки та читального залу навіть не обговорюватиметься.
Другим чинником, який є найважливішим у роботі сучасного університету це викладацький склад. На мою думку, було б доцільним, щоб викладачі мали теж відповідні форми контролю, наприклад щоб студенти готували певні контрольні роботи, які мали здавати викладачі для перевірки їх професійного рівня. Відповідно до цього, студенти вибирали б собі викладача фахових дисциплін. Таким чином відбувалось відсіювання не достатньо підготовлених викладачів. А також стимулювало їх до постійного навчання та підвищення свого професійного рівня.
Адже на даний момент багато викладачів прикривають свій низький рівень знань не бажанням саме студентів, мовляв інформація є, вчіть приходьте і здавайте, але коли ви нічого не хочете робити то викладачі ставлять вам хороші оцінки, через жалість. Так от на це можна сказати, що в університет люди приходять для того, щоб їх навчили, застосовуючи часто і суворі методи. Адже в іншому випадку не має сенсу йти вчитись, можна піти в бібліотеку і вчитись самостійно.
Я вважаю, що саме ці два фактори дають повноцінну основу для побудови сучасного університету. Інші форми роботи та діяльності у ВНЗ активні студенти та викладачі можуть створити самі в залежності від специфіки університету, факультету, кафедри. Головне, щоб такі ідеї не обмежувати бюрократією та совдепівськими методами.
8. Ознайомтесь зі статтею: Степка М. Ф. Проблеми вищої освіти в контексті Болонського процесу / М. Ф. Степко // Педагогіка і психологія. – 2008. – № 1(58). – С. 75 – 81.
Поясніть, які чинники, на Ваш погляд, найбільш суттєво впливають на якість знань студента ВНЗ.
Дана стаття висвітлює проблематичні моменти нашої науки. Не завуальовано, критично та обґрунтовано подаються зауваження та шляхи їх вирішення. Можу сказати, що я погоджуюсь з багатьма позиціями представленими в даній статті.
Отже, які чинники найбільш суттєво впливають на якість знань студентів ВНЗ. Найголовнішою і найбільшою проблемою, яку виділяю для себе я, а також вказує М.Ф. Степко – це деструктивний кругообіг наукових елементів у сучасній освіті. Адже все починається з викладачів, які не можуть чи не вміють навчити молодь. Таким чином з ВНЗ випускаються не кваліфіковані кадри, які звикли шукати легких шляхів. В подальшому вони йдуть вчитись в аспірантуру, або ж стають офіційно пошукувачами, але вчитись, шукати і досліджувати проблематичні теми ніхто не береться. А навіщо? Як попередньо мовилося, люди звикли до легкого здобуття інформації, оцінок і не цінують знань, вони позбавленні розуміння справжньої наукової роботи. Тобто таким чином формується еліта, яка йде працювати у ВНЗ. І коло замикається, адже нове покоління, попри свіжий, новий погляд на науку не спроможне у більшості випадків перевершити своїх вчителів.
Для того, щоб в цій системі стати високопрофесійною особою потрібно прикладати багато зусиль. Проте, як показує практика, у більшості випадків без наявності хорошого наукового керівника, або консультанта досягнути високого рівня майже не можливо.
Отож висновком даних роздумів є те, що в першу чергу студент, який хоче якісно займатись наукою повинен активізуватись і націлитись на пошуки достойного наукового керівника і йти шляхом інтенсивного розвитку, а не «куплятись» на дешеві пропозиції. Тому що займатись справньою наукою – це важкий шлях.
9. Складіть тези наукової статті Вікторова В.Г. Основні критерії та показники якості вищої освіти / В. Г. Вікторов // Вища освіти України. – 2006. – № 1(20). – С. 54 – 60.
