
- •Опрацювати загальні принципи побудови систем вищої освіти однієї з країн, що увійшли до Болонського процесу – вища освіта Польщі.
- •2. Проаналізувати основні документи Болонського процесу, та урядові документи України щодо впровадження та адаптації Болонських угод у вищу освіту України:
- •3. Розробіть систему індивідуальних завдань для самостійного опрацювання студентами за однією з тем Вашої фахової дисципліни.
- •4. Охарактеризуйте систему оцінювання знань студентів за національною шкалою та шкалою ects.
- •Підготуйте план-конспект (технологічну карту) семінарського заняття з використанням інтерактивних методів навчання (за фаховим спрямуванням студента).
- •IV Закріплення матеріалу
- •V Оцінювання та домашнє завдання
- •7. Підготуйте есе на тему “Сучасний університет очима студента”.
- •10. Доберіть історичні приклади, цікаві вислови, проблемні ситуації, які можна використати в процесі лекцій і семінарських занять за Вашим фахом.
- •1.Проблемна ситуація стосовно поверхневого патріотизму та легковажного ставлення до автентичного фольклору:
- •2.Проблемна ситуація трактування народної музики різними фольклорними школами:
3. Розробіть систему індивідуальних завдань для самостійного опрацювання студентами за однією з тем Вашої фахової дисципліни.
Дисципліна - «Український музичний фольклор»
Тема – «Зимовий жанровий цикл»
Скласти таблицю «Порівняльна характеристика колядок та щедрівок»(етнографічний матеріал).
Література: К. Квітка «Песни украинских зимних обрядовых празднеств»
Опрацювати статтю В. Гошовського «Типы украинских колядок». Описати ритмотипологію колядкових наспівів.
Переглянути відеоматеріали з фондів кафедри: «Коляди в Карпатах», «Водіння кози», «Обряд Маланки».
Здійснити експедицію у досліджуване село для збору повноцінного музично-етнографічного метеріалу щодо проведення зимових свят.
Проаналізувати та зробити транскрипції музичного матеріалу циклу «зима».
4. Охарактеризуйте систему оцінювання знань студентів за національною шкалою та шкалою ects.
Європейська кредитно-трансферна система (з англ. European Credit Transfer System - ЕCTS) - це система, що створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та навчальних досягнень студентів як між вітчизняними, так і між іноземними навчальними закладами. та навчальних досягнень студентів як між вітчизняними, так і між іноземними навчальними закладами.
Система ЕCTS заснована на оцінюванні всіх видів роботи студента, необхідних для досягнення цілей, зазначених у навчальній програмі: відвідування лекцій, підготовка і участь у семінарах і практичних заняттях, самостійна робота, складання іспитів, проходження стажування, підготовка та захист магістерських робіт тощо.
ECTS спрощує розуміння і порівняння навчальних програм для всіх студентів (вітчизняних й іноземних). ECTS стимулює мобільність і академічне визнання. Вона допомагає університетам організовувати і переглядати їх навчальні програми. ECTS може бути використана для різних програм і форм навчання.
ECTS базується на угоді про те, що 60 кредитів складають навантаження студента/слухача очної форми навчання (стаціонару) впродовж академічного року. У більшості випадків навантаження студента очної форми навчання в Європі дорівнює 36/40 тижням на рік, і в цих випадках один кредит дорівнює 24-30 робочим годинам.
Кредит - це також спосіб перевести в кількісне відношення результати навчання, які вимірюються тим, що саме повинен знати, розуміти і бути здатним зробити студент/слухач після завершення навчання, незалежно від його тривалості.Розподіл кредитів ECTS ґрунтується на офіційній тривалості циклу програми навчання. Загальне навантаження, необхідне для здобуття ступеня бакалавра, що вимагає 3-4 роки навчання, дорівнює 180-240 кредитам.
Навантаження студентів в ECTS включає час лекцій, семінарів, самостійного навчання, підготовки, складання іспитів тощо.Кредити розподіляються на всі освітні компоненти програми навчання (модулі, дисципліни, стажування, дипломна робота тощо) і відображають кількість роботи, необхідної для виконання кожного компоненту у зв'язку із загальною кількістю необхідної роботи для завершення повного року навчання за даною програмою. Успішність студента визначається за оцінювальною шкалою ECTS, яка ранжирує студентів на статистичній основі. Розподіл оцінок між студентами, які отримали за курс оцінку вище незадовільної, виглядає таким чином:
А - кращі 10%;
B - наступні за ними 25%;
C - наступні за ними 30%;
D - наступні за ними 25%;
E - наступні за ними 10%.
Національна шкала оцінювання, порівняно з ЕCTS, набагато простіша. В першу чергу для розуміння та сприйняття викладачами. По-друге, національна шкала містить тільки 4ри положення «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Відповідно, така вузька градація не враховує багато факторів та не може досконало оцінити студента.
Порівняйтецю систему оцінювання з оцінками в Київській духовній академії в першій половині XVIII ст.:
охоче-ретельне (5),
надійно-бадьоре (5-),
всенадійне (4+),
добре навчання (4),
прекепське (3+),
малонадійне (3),
навчання підле (2).
Чому, окрім характеристики знань, педагог мав оцінювати також ставлення до дисципліни і моральні якості виховання?
На мою думку дуже важливо надавати значення ставленню учня до дисципліни, а також моральних якостей студента. Адже саме ці якості є початковими і базовими у подальшому розвитку студента. Адже у великій мірі від ставлення до предмету чи навчання загалом та особистих якостей студента і залежить його подальша діяльність у даній сфері. Найвища оцінка студенту має ставитись тільки при поєднанні творчого та своєрідного підходу до виконання завдання, а також скрупульозного його виконання. Адже оцінюючи тільки, по суті, добре виконану механічно роботу, викладачі не сприяють розкриттю потенціалу учнів, що мають більшу перспективу розвитку ніж ті, що наділені простим умінням виконувати рутинну або систематизуючу роботу.
5.Розробіть дидактичний тест (15 – 20 тестових запитань) за однією з тем фахової дисципліни.
Дисципліна – «Фольклор народів світу»
Тема – «Музична культура Західнослов’янських країн»
Назвіть країни, що належать до західнослов’янських :
А) Польща Словаччина, Румунія.
Б) Румунія, Молдова, Болгарія.
В) Польща, Словаччина, Чехія.
2. Які найпоширеніші інструменти характеризують дану культуру:
А) Смичкові та духові.
Б) Смичкові та ударні.
В) Смичкові та ідіофони.
3. Перелічіть найпоширеніші смичкові інструменти:
4. Перелічіть найпоширеніші духові інструменти:
5. Які риси характеризують польську вокальну музику?
А) Багатоголосся та поліфонія.
Б) Одноголосся та мінорний лад.
В) Одноголосся та ангемітоніка.
6. Характерна ритмоструктура Польщі:
А) Тридольні та дводольні синкоповані розміри.
Б) Тридольна рівномірна метрика.
В) Дводольна акцентна ритміка.
7.Найвідоміші танці Чехії та Словаччини:
А) Полька, Краков’як
Б) Фрішка та Краков’як
В) Фрішка та Одземок
8.Яка форма творчості домінує у західнослов’янській культурі?
А) Вокально-інструментальна.
Б) Інструментально-танцювальна.
В) Вокально-танцювальна.
9. Як називались носії фольклору ?
А) Шпільмани
Б) Барди
В) Мінезінгери
10.Охарактеризуйте історичні впливи на західнослов’янську музику.
11. Назвіть та проаналізуйте польські танці.
12. Назвіть загальні риси, що розрізняють музику західних та східних слов’ян.
13.Назвіть риси, що поєднують музику західних та східних слов’ян.
14. Які Ви знаєте західнослов’янські музичні зразки або танці. Відтворіть.
15. Зіграйте на західнослов’янському музичному інструменті варіацію на традиційну мелодію.