3. Обов’язки податкового агента покладаються на нього в силу прямої вказівки Податкового кодексу України;

Однак виникають питання щодо податкових агентів з туристичного збору, адже їхній перелік затверджується, відповідно до підпункту 12.4.2 ПК України, сільськими, міськими, селищними радами. Тобто фактично не Податковий кодекс покладає на них обов’язки, а відповідна місцева рада своїм рішенням. Податковий кодекс лише закріплює перелік осіб, які потенційно (у випадку прийняття місцевою радою відповідного рішення) можуть набути прав та обов’язків податкових агентів. До прийняття такого рішення, зазначені особи не можуть і не повинні набувати жодних елементів правового статусу податкових агентів, адже до прийняття відповідного рішення місцевою радою у них буде відсутнє право щодо виконання основного обов’язку податкового агента – утримання коштів з платника, адже таке утримання має проводитись виключно за наявності певних правових підстав.

4. Здійснює нарахування, виплату, надання доходів платнику податків;

Обов’язок утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, може виконати лише той податковий агент, який одночасно є джерелом виплати такого оподатковуваного доходу платнику. Тобто, по суті, зазначений обов’язок може бути виконаний лише податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб (за винятком, передбаченим пунктом 170.2 статті 170 ПК України). В усіх інших випадках (зокрема, щодо туристичного збору) конструкція, визначена статтею 18 ПК України, не буде відповідати дійсності.

5. Виконує обов’язки від імені та за рахунок коштів платника податків.

З одного боку, конструкція «від імені» свідчить про те, що податковий агент, нібито не маючи власного податкового обов’язку виконує податковий обов’язок платника. Однак варто розрізняти обов’язок сплати для платника і ті специфічні обов’язки, які покладаються на податкового агента (зокрема, утримання та перерахування). Також необхідно враховувати зовсім інший підхід (ставлення) законодавця до платника і до податкового агента: податковий агент сприймається як особа з підвищеною відповідальністю, адже держава доручає йому частину своїх функцій (концентрацію певних сум коштів протягом деякого часу), тому порушення податковим агентом своїх обов’язків сприймається як порушення більш суспільно небезпечне, що і відображається у збільшених санкціях (більш того, одна лише наявність інформації про можливе ухилення податковим агентом від оподаткування є підставою для проведення позапланової документальної перевірки – пп. 78.1.13, 54.3.5 ПК України). Тобто функція податкового агента не зводиться до звичайного посередництва, він має власний податковий обов’язок, що поміж іншого полягає у сплаті відповідного податкового зобов’язання від імені та за рахунок коштів платника податків (див. п. 14.1.156 ПК України).

3. Відповідальність податкових агентів:

1. Щодо фінансової відповідальності податкових агентів:

Згідно пп. 109.1 та 110.1 ПК України, податкові агенти є суб’єктами фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, передбачених податковим законодавством. Спеціальною нормою, яка встановлює санкцію у разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, є стаття 127 ПК України. Причому, платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу. Особливості звільнення від відповідальності податкових агентів у зв’язку з перерахуванням податку у відповідності до ст. 169 ПК України містяться також у ст. 119 і 127 ПК України. Особливості нарахування пені у разі несвоєчасного виконання грошового зобов’язання податковим агентом встановлені п. 129.1.3 ПК України.