1.4.3. Комплекс тематичних психомалюнків як діагностична і корекційна методика аспн

Змiст роботи з психомалюнками в групi АСПН визначається орiєнтацiєю психокорекцiйного процесу на виявлення внутрішніх суперечностей психіки суб’єкта. Відповідно сенс психологiчного аналiзу малюнкiв у групi АСПН перебуває в площинi цiлiсного вивчення психiки в її свiдомих i несвiдомих проявах,  чим вигідно  відрізняється  від психологiчних дослiджень за допомогою тестових малюнкових методик. В АСПН тематичнi психомалюнки  застосовуються в рiзних варiантах. Це може бути сюжетний малюнок (вiдображення запропонованого керiвником сюжету), малюнок, який допомагає простежити динамiку групового процесу ("Група сьогоднi", "Я i група"), колективний малюнок, у створеннi якого беруть участь всi члени групи і  який сприяє підвищенню  її згуртованості, наприклад, узагальнений портрет  когось з  учасників навчання та iншi.  Необхідною ж передумовою цілісного вивчення свідомих і несвідомих аспектів психіки суб’єкта, виражених у  малюнковій символіці,  є використання комплексу  тематичних психомалюнків. Він складається з 35 тем [180, с.109-110]: - Чоловік, жінка і я. - Неіснуюча тварина. - Сприймання минулого, яке вже не можна виправити - Сприймання близькими й оточенням мого неіснування - Людина, яку я люблю. - Людина, яку я не люблю. - Людина, яку я поважаю. - Драматична подія мого життя. - Я — реальне, Я — ідеальне. - Звичайний психічний стан близьких  мені людей. - Як мене бачать (бачили в минулому)  батьки і я сам. - Як мене бачать люди, як я бачу сам себе - Радісний день у сім'ї. - Людина, яку я відчужую. - Людина, яка психологічно не існує. - Найбільш значуща для мене людина. - Мій звичайний день. - Мій звичайний емоційний стан. - Мої бажання. - Конфлікт. - Людина, якої я боюся. - Моя  сім'я  тепер. - Ідеальна сім'я. - Я в сім'ї батьків. - Сім'я в мою відсутність.Я поза сім'єю. - Криза й етапи виходу з неї. - Моя мрія. - Моє минуле. - Моє майбутнє. - Шлях мого життя. - Як мене бачать у службовій ситуації. - Я  йду назустріч біді. - Сприймання нещастя. - Сприймання щастя. - Сприймання близькими (рідними) один одного. Тематика психомалюнкiв побудована не довiльно, а таким чином, щоб об’єктивувати найрiзноманiтнiші аспекти психiки суб’єкта, пов'язані зі значимими подiями його минулого життя, ставленням до себе i до iнших людей, з особливостями емоцiйних та поведiнкових проявiв у кризових життєвих ситуацiях, з уявленням про майбутнє i т.iн.  Суб’єктивне психологiчне значення, яким наповнюється для автора кожна тема, пропонується відобразити на паперi, використовуючи для цього не лише форму, а й колiр. В iнструкцiї до виконання психомалюнкiв наголошується, що пiд час малювання слiд уникати самокритики , самоконтролю i намагатися адекватно передати психологiчне самовiдчуття, яке виникло пiд впливом теми малюнка.  Художня недосконалiсть малюнкiв у даному випадку не береться до уваги, а їх цiннiсть полягає в тому, що вони вiдображають iндивiдуально-неповторнi психологiчнi особливостi автора. Комплекс  тематичних  психомалюнків  учасники  АСПН  виконують   до початку  занять. Аналіз малюнків, який  відбувається  в  процесі  групової  роботи, спирається  на  феноменологічний  підхід, який  передбачає  врахування  розуміння  малюнка  самим  автором, тобто  уведення  в  аналіз  його  вербального  матеріалу. Проте, як  справедливо  зазначає  у  своїй  дисертації  Л.В.Мошенська,  "мова  є  в  даному  випадку  як  інструментом  неправди, так  і  знаряддям  досягнення  істини… вербальний  матеріал  у  такій же мірі  необхідний  для  роботи, як  і  сам  малюнок,  оскільки  забезпечує  можливість  більш  глибокої  інтерпретації  малюнків, виходячи  з  розуміння  їх  автором,  і в той же  час  інтерпретація  перебуває  поза  його (автора)  суб'єктивними  поглядами" [94,с.68]. Досвід  роботи з  психомалюнками  учасників АСПН дозволяє  констатувати, що  малюнок, який  виконується  цілком  свідомо,  містить  у  собі  значиму  для  автора  інформацію, яку  той  не  усвідомлює. Це  дозволяє  дослідити  психічну  організацію  суб'єкта  як  на свідомому  рівні, так  і за  його  межами. Діагностико-корекційна  процедура  полягає  у  виявленні  системних  характеристик  (логіки)  несвідомого, з якими  пов'язані  особистісні  програми  людини, що  виражаються  в  стабілізованих  тенденціях  поведінки. Така  рефлексія  дозволяє  суб'єкту  збагнути  безпосередні  психологічні  детермінанти  та  інфантильні першоджерела  своїх  особистісних  проблем, що  відкриває  перспективу  їх  розв'язання. Логіка  прихованого  в  малюнках  психологічного  змісту  розкривається  в  процесі  тривалої  аналітичної  роботи  через взаємозв'язки  образів  окремих  малюнків  та  їх  спільні  характеристики.  Саме  тому  комплекс  тематичних  малюнків  є  набагато  інформативнішим, ніж  поодинокі  малюнки. Аналіз  комплексу  тематичних  психомалюнків є  однією  з  найефективніших  діагностичних  і  корекційних  методик АСПН.