
- •1.1 Організація нормування праці в локомотивному депо
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Розрахунок чисельності робітників локомотивного депо
- •2.2 Розрахунок продуктивності праці
- •2.3 Розрахунок фонду оплати праці
- •Розрахунок собівартості ремонту локомотивів
- •Економічні результати роботи локомотивного депо
- •Висновки
- •Література
Вступ
Залізничний транспорт складає 55 % всіх видів транспорту України. Найбільша питома вага із загальних перевезень на крупних гірничодобувних виробництвах приходиться на долю залізничного транспорту, який являється в теперішній час самим економічним, надійним та безперебійно працюючим в різних кліматичних умовах. Його ведуча роль, як самостійного транспорту, так і в комбінації з автомобільним або конвеєрним збережеться і в майбутньому. Як показав накопичений досвід експлуатації, самі високі показники на залізничному транспорті відкритих гірничих розробок має електрична тяга, яка на кар'єрах отримала велике розповсюдження і залишається попереду.
Економіка підприємства в нашому житті має дуже велике значення, вивчаючи її ми можемо набути: знань і вмінь, спрямованих на отримання заздалегідь намічених результатів господарювання шляхом оптимального використання трудових, матеріальних, фінансово-кредитних та інших ресурсів підприємства, практичних навичок прийняття науково - обгрунтованих господарсько-управлінських рішень в умовах ринкової економіки; знань про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.
Мета виконання курсової роботи: визначити поняття, сутність, принципи та значення продуктивності праці для результатів економічної діяльності підприємств.
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Організація нормування праці в локомотивному депо
Відмінною особливістю робіт з ремонту локомотивів є профілактичний, попереджувальний їх характер і велике розходження в трудомісткості ремонту конкретних локомотивів, тобто в числі робочого часу (чол - год, чол - днів), що витрачається на одиницю даної роботи.
Найбільшу питому вагу на ремонті локомотивів займають слюсарні роботи: слюсарно-заготівельні, слюсарно-розбірні, слюсарно-складальні, слюсарно-оброблювальні.
На ремонті локомотивів в основному застосовують укрупнені норми часу, тобто на комплекс операцій, пов'язаних з ремонтом локомотива. При її розрахунку враховують норми на кожну операцію і частки їх у загальному комплексі робіт
де а – повні нормативні витрати часу на виконання конкретної операції;
кп – нормативний коефіцієнт, що враховує частоту повторюваності операції;
m – число операцій, що включаються в укрупнену норму.
Частоту повторюваності операцій можна визначити на основі фотографії виробничого процесу або спеціального спостереження. Якщо яка-небудь операція рідко зустрічається при виконанні даного виду ремонту, то її не слід включати в укрупнену норму, а для неї розраховувати окремо норму часу.
Специфічна у зв'язку з особливостями умов роботи норма часу для локомотивних бригад. Для локомотивних бригад поїзних локомотивів норму часу визначають на одну поїздку. Норма часу включає підготовчо-заключний, допоміжне і основний час. Основні нормативи для розрахунку часу на поїздку є типовими, вони встановлені МПС.
У локомотивних депо роботу з нормування ведуть старші нормувальники і нормувальники, безпосередньо підпорядковані начальнику депо. Методичне керівництво нормувальники депо отримують від відділу праці, заробітної плати і техніки безпеки відділення дороги і старшого інженера по праці служби локомотивного господарства управління дороги. За стан нормування праці в депо відповідальність несе начальник депо. При деяких (опорних) депо створені нормативні групи, роботою яких керують центральне нормативно-дослідне бюро МПС через нормативні станції Головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці і старші інженери з праці служби локомотивного господарства управління дороги. Нормативні групи проводять техніко-нормувальні дослідження, здійснюють збір і первинну обробку вихідних даних для проектування нормативів, визначають ефективність застосування розроблених норм і нормативів.
Старші нормувальники і нормувальники депо здійснюють оперативну роботу з нормування праці. Вони виробляють аналіз використання робочого часу, виконання трудових норм та їх відповідності конкретним умовам праці, складають плани перегляду часових, застарілих і помилково встановлених норм, контролюють впровадження нових норм, стежать за правильністю застосування тарифно-кваліфікаційних довідників при тарифікації робіт і робітників.
Перегляд норм повинен проводитися при зміні умов праці за рахунок впроваджень нової техніки і технології і зміни організації праці. Він може проводитися і при збереженні тієї ж техніки і технології, якщо чинні норми є тимчасовими, помилково встановленими або застарілими, не відповідають існуючому рівню техніки, технології та формами організації праці.
План перегляду норм зазвичай складається на рік із зазначенням часу його проведення та очікуваного ефекту (в норм-ч).
У календарному плані вказують найменування робіт, час, що витрачається за діючими нормами, повторюваність робіт в обліковому періоді; час, що витрачається на весь обсяг робіт за чинними нормами; очікуване скорочення норм при перегляді, термін перегляду та ефективність нових норм.
У роботі з перегляду норм часу і норм виробітку беруть участь майстра цеху, нормувальники, технологи і передові робітники.
Переглянуті і затверджені начальником депо норми повинні бути доведені до робітників не менше ніж за два тижні до їх впровадження.
Затверджені норми зводяться в нормувального відомість, яка узгоджується з профспілковою організацією та затверджується начальником депо.
Перед впровадженням нових норм необхідно розробити і здійснити заходи по створенню на робочих місцях умов, які відповідають цим нормам, провести навчання робітників шляхом усного інструктажу, демонстрації фільмів і діапозитивів з виконання робочих процесів, видання правил організації роботи та інструкційних карт, випуску спеціальних плакатів і проведення екскурсій на ділянки, де застосовуються аналогічні норми.