122. Екологічні проблеми водного господарства.

У більшості регіонів України приток перевищує місцевий стік. Виняток - Крим, Львівська, Закарпатська області)

Вода - один із найважл факторів, що визначає розміщення прод сил, а дуже часто і засіб в-ва. Головними джерелами задоволення потреб людства у прісній воді є річкові води. Зростання водоспоживання при незмінних ресурсах річкового стоку створює реальну загрозу виникнення дефіциту прісної води.

Викор води для госп цілей - 1 з ланок круговороту води в природі. Але антропогенна ланка круговороту відрізняється від природної тим, що в процесі випаровування частина використаної людиною води повертається в атмосферу опрісненою. 2 частина скидається в річки та водойми у вигляді стічних вод, забруднених відходами в-ва. 

Основний вплив водокор на водні рес зумовл безповоротним водозабором і скидом забрудн речовин у водні об’єкти. 

Джерелами забрудн визнаються об’єкти, з яких здійснюється скид або інше надходження у водні об’єкти шкідливих речовин, що погірш якість поверхневих вод, обмежують їх використання, а також негативно вплив на стан дна та берегових водних об’єктів.

На тер-ї Укр практично всі водойми піддаються антропог впливу. Якість води в більшості із них не відп нормат вимогам. 

Суттєвим чинником забрудн водних об'єктів залишаються підпр вугільної, паливної галузей пром, електроенерг, кольорової, чорної металург, хім та нафтохім пром, МБ та житлово-комун госп.

Довготермін цілями політики раціонального використання і відтворення водних ресурсів та екосистем є зменшення антропог навант на водні об’єкти; досягнення еко безпечн використ водних об’єктів і водних ресурсів для задоволення госп потреб сусп; забезпечення еколог стійкого функ-ня водного об’єкта як елементу прир середовища із збереженням властивості водних екосистем відновлювати якість води; створення ефективної структури управління і механізмів економічного регулювання охорони та відтворення водних ресурсів 

123. Екологічні проблеми хімічної промисловості.

Хім пром, що є джерелом істотного забруднення довкілля, поступається перед енергетикою, металург комплексом і автомоб транспортом. Номенклатура продукції, що її випускає хімічна промисловість розвинених країн, є вельми різноманітною. 

Хім пром належить до галузей, які споживають велику кількість сировини, води та енергії. Вона вирізняється складними багатостадійними процесами. Під час в-ва утворюється велика кількість побічної продукції, яка поки що не завжди може бути використана як вторинні ресурси, а накопичується у вигляді відходів. У багатьох випадках відходи вимагають повного знищення через їхню надмірну токсичність.

В основній хім пром найбільшу кількість твердих відходів дають в-ва мін добрив і сірчаної кислоти. У в-ві мін добрив головним є переробка фосфоритів та апатитів. У процесі їх збагачення утворюється велика кількість твердих відходів: нефелінових «хвостів» і пилу. Тверді відходи сірчаної кислоти із сірчаного колчедану: піритні недогарки, пил і шлаки.

У в-ві органічних продуктів і виробів на їх основі найбільшою кількістю відходів відзначаються нафтопереробка, нафтохім та хім орган синтезу, в-во гумових виробів, пластмас та інших полімерних матеріалів. 1 із найпошир відходів є кислі гудрони - смолоподібні в'яжучі речовини, що містять сірч кислоту, воду та орган сполуки.

Практично кожне під-во хім пром є серйозним забруднювачем довкілля. Всі хім в-ва належать до водомістких. Їх функціонування супроводжується утворенням великої кількості стічних вод із високим вмістом хлорорганічних сполук, кислот і лужних речовин, вуглеводневих сполук. Скидання їх безпосередньо у водойми та міську каналізацію нині заборонено. Тому на тер-ї кожного хім підприємства чи поблизу нього утворюються великі шлаконакопичувачі, ставки-відстійники.

Основним напрямом боротьби з забрудн довкілля в хім пром є удосконалення існуючих і розроблення нових технолог процесів