Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
regionalnaya_ekonomika_kneu_meim.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
891.9 Кб
Скачать

41.Паливно-енергетичний комплекс у, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.

ПЕК - сукупність всіх видів енергорес, підпри­ємств по їх видобу­тку, переробці, транспортуванню для забезпечення споживача ене­ргією в різному ви­гляді (наприклад, тепловою або електричною).

Структура. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торф’яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лінії електропередач.

Паливна промисловість – комплекс галузей гірничодобувної промисловості, що займається видобутком і переробкою різних видів паливно-енергетичної сировини. На території України розвинені такі галузі паливної промисловості: вугільна, нафтова, газова, торф’яна.

Електроенергетика – основа розвитку економіки країни. Електроенергію в Україні виробляють теплові, гідравлічні, гідроакумулюючі й атомні електростанції. 94% всієї електроенергії виробляють теплові й атомні електростанції. Їхня частка в енергетичному балансі України приблизно однакова.

Для ПЕК України характерна висока доля ву­гілля, як палива для ТЕС та висока доля АЕС в еле­ктроенергетиці. Мало викорис­товується альтернати­вна та гідроенергетика.

Основні підгалузі ПЕК :

а) видобуток - збагачення - переробка - спожи­вання палива;

б) виробництво - передача - використання елек­троенергії і те­пла.

Енергетика є базовою галуззю г-ва будь-якої країни. Для У, че­рез енергомісткість її г-ва. розвиток енергетики є виріш. фактором.

Розвиток ПЕК значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.

Важливою умовою економічної безпеки та стійкого функціонування економіки України є надійне забезпечення потреб господарського комплексу паливно-енергептичними ресурсами. Враховуючи слабку забезпезпеченість України власними енергоносіями, необхідною є перебудова структури в-ва з метою значного зменшення питомої ваги енергомісткої продукції, впровадження енергозберігаючих технологій та сучасних досягнень науково-технічного прогресу.

44.Газова промисловість у, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.

Га́зова промисло́вість – галузь паливної промисловості, підприємства якої займаються видобуванням природного і попутного (нафтового) газу з надр землі, виробництвом зрідженого газу, штучних горючих газів з твердого і рідкого палива, зберіганням, транспортуванням газу по газопроводах для постачання населенню і промисловості.

Газова промисловість є найперспективнішою. Природний газ – найефективніше паливо. Собівартість його видобутку значно нижча, ніж вугілля, а теплова здатність висока. Використання газу дуже перспективне: в порівнянні з іншими енергетичними джерелами він майже не отруює навколишнє середовище.

Україна забезпечує себе газом на 20%, решту вона імпортує з Росії та Європи.

На території України розвивається на базі родовищ Передкарпатської нафтогазоносної області, Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області та Причорноморсько- Кримської нафтогазоносної провінції.

Специфічною рисою розміщення газовидобувної промисловості є високий рівень її територіальної концентрації та орієнтація видобутку на найвигідніші умови експлуатації родовищ.

Осн. ро­довища: Шебелинське, Єфремівське, Сахалінське

Хрестищенське, Кегичівське, Дружелюбівське і Захі­днохрестищенське (Харківська обл); Рибальське і Качанівське (Сумська обл); Со­лохо-Диканське (Полтавська); Перещепинське (Дні­пропетр); Гнідинцівське (Чернігівська).

Через територію України здійснюється транзит газу на експорт з Росії у Європу.

Газотранспортна система (ГТС) України – одна з найбільших у світі газотранспортних систем. Вона виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів, а також транзит природного газу через територію України у країни Західної та Центральної Європи. Довжина ГТС приблизно 40 тис км.

До основних магістральних газопроводів слід віднести такі, як: Уренгой—Помари — Ужгород; Острогожськ — Шебелинка; Шебелинка — Дніпропетровськ; Кривий Ріг — Ізмаїл; Шебелинка — Полтава — Київ; Дашава — Київ; «Союз» та ряд ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]