119. Екологічні проблеми гідравлічних електростанцій.

ГЕС традиційно вважають еко чистими. Проте будівництво дамб на річці обумовлює зміну властивостей екосистем ріки. З проточної системи ріка перетворюється на ланцюг водосховищ, де змінюються всі фізичні, хімічні, біологічні властивості. 

Донні та зважені наноси, що надходять з басейну ріки, раніше служили добривом для заплавних земель, тепер здебільшого затримуються у водосховищах і відкладаються на дні, забруднюючи воду. До того ж мільйони тонн землі щорічно завалюються з берегів у воду, через що каламутність її збільшується у 100 разів.

Буд ГЕС на гірських річках приводить до менших змін в екосистемі ріки. Спорудження ж їх на рівнинах, та ще й на великих річках породжує цілий ряд як економічних, так і еко проблем. 

У штучних водосховищах складаються сприятливі умови для явища, що його вчені назвали “біологічним вибухом”. Це інтенсивне поширення одноклітинної синьо-зеленої водорості через те, що третина площі штучних водосховищ має глибину меншу, ніж 2 м.. У невеликій товщі води над родючими угіддями, багатими на органічні речовини, утворюється величезна кількість організмів. Вони швидко відмирають, спливаючи на поверхні водосховищ величезними полями гниючих біологічних решток, і забирають із води кисень, що призводить до масової загибелі іхтіофауни. У воді штучних морів, забрудненій стічними промисловими водами, а також водою, що стікає з полів разом із хімічними добривами та отрутохімікатами, виникають умови, сприятливі для змін якості синьо-зелених водоростей ? вони можуть набути властивостей, небезпечних для життя людини. Влітку водосховища через це втрачають свої рекреаційні якості 

120. Екологічні проблеми теплових електростанцій.

ТЕС є найпоширенішими на земній кулі. Здебільшого вони працюють на вугіллі, торфі, горючих сланцях, мазуті, природному газі. Природний газ є відносно найчистішим видом палива. 

Забруднення атмосфери тепловою енергетикою нині досягає значних масштабів. Найпоширенішими забрудненнями є оксиди сірки та азоту, дрібнодисперсний пил, чадний і вуглекислий гази. 

Продуктами згорання вугілля, торфу і сланців є також жужіль і зола (в тому числі й летюча), уловлювання, складування і зберігання яких вимагає великих затрат, оскільки з господарського використання вилучаються земельні ресурси. 

З-поміж негативних наслідків роботи ТЕС на викопному вугільному паливі слід особливо зважати на небезпеку забруднення біосфери радіоакт речовинами в обсягах, які набагато перевищують можливі радіоактивні викиди за нормальної експлуатації атомних електростанцій. Річ у тім, що після спалювання вугілля в золі, в тому числі і в летючій, залишаються практично всі ізотопи уранорадієвої й торієвої родини, що містяться у вихідному вугіллі. Після згорання вугілля вони виділяються з маси вуглецю, стають досить концентрованими, а тому небезпечнішими. З димом ТЕС часточки золи падають у довкілля 

121. Екологічні проблеми атомних електростанцій.

≈1/4 усіх країн світу має на своїй території атомні реактори.

Після катастрофи на ЧАЕС у ставленні до ядерної енергетики сталися значні зміни. Проблеми обумовлені насамперед надійністю роботи енергоблоку. 

Ядерна енергія в Україні викор в усіх галузях нар госп– пром, медицині, с/г, наук дослідженнях, у побуті.

Не можна не брати до уваги забруднення біосфери малими дозами радіації. Щодоби з реактора просочуються канцерогенні та мутагенні матеріали. Вони підв фоновий рівень радіації, вплив її здійснюється постійно, зб ризик появи ракових і генетичних захв.

Атомна енергетика та виробництво ядерної зброї - два основні джерела радіац забруднення. Вони ведуть до утворення сотень радіоакти елементів, що починають забруднювати харчові ланцюги. Радіоакт матеріал потрапляє до рік, озер, океанів, де його поглинають риби, підвищуючи його концентрацію у своїх тілах в 1000р. Забр вода і ґрунт усмоктується рослинами, концентруючи в них токсичні речовини. Це призводить до забруднення молока і м'яса, оскільки забрудненою травою живиться худоба. 

Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів. Кожна АЕС рано чи пізно сама перетв на радіоактивні відходи: вік її експлуатації: 20-30 років, бо вона стає надто радіоактивною для того, щоб продовжувати її експлуатацію або ремонтувати. Після цього її необхідно демонтувати і складові заховати, або ж поховати весь комплекс під тоннами землі та бетону, перетворивши на радіоактивний мавзолей на сотні тисяч років, який до того ж вимагає постійного контролю.

[В Україні є сховище в Запорізькій АЕС, Більшість відходів відправляли в Росію.]