61.Апк, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.

Значення. АПК – один з найскладніших багатогалузевих комплексів в економіці України. АПК значною мірою визначає соціально-економічний розвиток країни, рівень життя населення, його забезпечення продуктами харчування, а промисловість — сільськогосподарською сировиною. Вирішення продовольчої проблеми здійснюється переважно в АПК. Саме через це він є важливою ланкою економіки і мусить мати пріоритетний розвиток.

Структура. АПК поділяється на 5 ланок:

1 – виробництво засобів виробництва для АПК (с/г машинобудування, тракторобудування, випуск обладнання для тваринницьких комплексів і переробних підприємств, спеціалізованих транспортних засобів, мінеральних добрив тощо);

2 – c/г як сировинна база АПК;

3 – переробна промисловість, яка включає підприємства харчової промисловості та низку підприємств легкої промисловості;

4 – виробнича інфраструктура, яка забезпечує підприємства промислових ланок АПК паливом, електроенергією, спеціалізованим транспортом, будівельною індустрією, складськими приміщеннями з холодильним обладнанням, а також охоплює магістральні та розподільчі канали для зрошення;

5 – соціальна інфраструктура, яка забезпечує населення, зайняте в галузях АПК, житлом, побутовими послугами, дошкільними та шкільними закладами, підготовкою кадрів у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах тощо.

Росл — галузь с/г, яка вирощує зернові, технічні, кормові культури, а також овочі і фрукти. Рослинництво поділяється на:

-зернові(пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, рис, гречка, просо);

-технічні (цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець);

-інші (лікарські та ефіроолійні(хміль, тютюн, махорка); картоплярство та овочівництво; баштанні(кавуни, дині); плодівництво (сади, ягідники, виноградарство); кормові(лук, багаторічні трави, кукурудза, силос, кормові корнеплоди)).

Тваринництво: скотарство (розведення великої рогатої худоби); свинарство; вівчарство; птахівство; інші (рибництво, бджільництво, шовківництво, звірівництво, кролівництво).

Територіальна структура АПК формується на конкретній території утворення у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури. Виділяють локальні і регіональні АПК. Локальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання АП підприємств по переробці малотранспортабельної с/г продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні АПК є найбільш поширеними. Серед них виділяють: агропромисловий пункт; центр; кущ; вузол.

Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.

В межах України виділяються зональні АПК, що сформувались на базі трьох основних с/г зон з відповідною спеціалізацією с/г та підприємств переробної промисловості і виробничої інфраструктури — Поліський АПК, Лісостеповий АПК, Степовий АПК, а також АПК гірських і передгірських районів Карпат і Криму та приміські АПК