3. Місце ре в системі наук.

РЕ не єдина наука, яка вивчає досліджує територіальні відмінності соц.-ек р-ку країни.

Деякі з цих аспектів вивчались раніше в курсі соц.-екон географії у ВНЗ екон профілю. Пізніше на зміну їй був введений курс РПС, який вже включав значні теоретико-методологічні доповнення до ек географії: закономірності, принципи і фактори РПС, завдання та механізми Рег. Політики. Але ці науки слабо були пов’язані з мікро- та макроекономікою, тому на зміну їм прийшла РЕ як нормат дисципліна на всіх екон спеціальностях.

Сьогодні РЕ визначена як самостійна і надзвичайно важлива галузь знань. Вона вивч. Закономірності терит. Організації суспільного виробництва та механізм їх дії.

Важливою особл цієї науки є те, що вона належить одночасно і до економічних наук і до наук про регіони. Серед комплексу знань про регіони виділяють також регіонознавство, регіонологію та регіоналістику.

Справедливо зауважити, що РЕ торкається також інших наук про регіони: економічних аспектів регіональної демографії, соціології, культурології, політології та інших наук про людину і суспільство, а також геології, біології,екології.

4.Загальні закономірності розвитку прод. Сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер..

Загальні закономірності відображають сталі зв’язки між усіма елементами продуктивних сил певного економічного простору. Найважливішими загальними закономірностями є:

1.відповідності розміщення виробництва характеру і рівню розвитку продуктивних сил;

2.територіального поділу суспільної праці;

3.економії затрат праці на подолання просторового розриву між елементами виробництва;

4.територіальної концентрації і комплексності виробництва,

формування агломерацій населених пунктів

Крім зазначених, до закономірностей розміщення продуктивних сил — в контексті нових методологічних основ їх формування — відносять:

1.соціальну спрямованість та усталеність розвитку продуктивних сил,

2.відповідність їх розміщення вимогам національної економічної безпеки,

3.забезпечення планомірності, керованості процесів розміщення продуктивних сил,

4.їх орієнтації на досягнення високої економічної ефективності господарської діяльності та конкурентоспроможності виготовленої продукції.

9. Регіональний економічний простір його ознаки та принципи формування

Рег. ек пр. – це поліструктурна системна сукупність ресурсів та суб’єктів господарювання і відносин між ними, що формують відповідні сфери д-ті в процесі ек відтворення, забезпечують суспільне виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ та послуг для потреб суспільства.

Ознаки:

-Рег ек простір форм-ся в конкретному терит вимірі відповідного системного рангу

-Має істор хар-р форм-ня та зв'язок його системно-суттєвих ознак з істор процесами р-ку і форм-ня сусп-ек формації держави

-Притаманні багато вимірність і полі структурність

-Дискретність форм-ня ек простору, закономірна нерівномірність його р-ку

-Можливість і необхідність управління формуванням ек простору регіону, наявність систем регулювання його розвитком.

Формування відбувається за такими принципами:

-Територіальність – врахування факторів рег р-ку, заг законом розм.-ня ПС, принципів рег політики на перспективу. Терит аспект просторового р-ку є визначальним при вивч РПС ек простору

-Принцип комплексності – забезпечення пропорційного та комплексного функціонування території.

-Принцип рег цілісності – єдність природних, соц. Та ек процесів та явищ

-Глобальний принцип – необхідність співвідношення локальних, рег та нац. Проблем зі світовими.