Завдання на практичне заняття № 7 з дисципліни «зед підприємства»

1. Підготуватись до тестування з теми «Компенсаційна торгівля у сфері ЗЕД».

2. Самостійне розв’язання задачі на тему «Визначення митної вартості за ціною угоди».

Теми для презентацій або доповідей на сьоме практичне заняття:

1. Специфіка взаємовідносин експортера та імпортера у компенсаційній торгівлі.

2. Характеристика митного оформлення операцій з давальницькою сировиною.

3. Характеристика компенсаційних угод на основі виробничого співробітництва

4. Зустрічна торгівля як форма виходу підприємств на зовнішній ринок.

5. Доцільність здійснення основних видів зустрічної торгівлі.

6. Державне регулювання операцій з перероблення давальницької сировини в Україні.

Методичні рекомендації до розв’язання задач на тему «Визначення митної вартості за ціною угоди»

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 Митного кодексу України, далі, МК).

(ст. 50 МК) Відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

(ст.ст. 57 - 64 МК) Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Митна вартість, яка визначається за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються, розраховується за формулою:

МВ = ФВ + В,

де МВ – митна вартість;

ФВ – фактурна вартість партії товару;

В – витрати, які виникли у зв’язку з доставкою товару до кордону країни-імпортера, якщо ці затрати не були раніше включені у ціну контракту.

Перелік витрат (В):

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за заку­півлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов’язаних з пред­став­ництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’я­заних з пакуванням; г) витрати на доставку оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; д) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних това­рів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; е) витрати на страхування цих товарів

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем без­оплатно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з вироб­ництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектуючих тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, викорис­таних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України, і безпо­середньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову про­дажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично спла­чена або підлягає сплаті за оцінювані товари

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавцю

У випадку, якщо ціна товару містить витрати, які мали місце після перетину товаром митного кордону країни імпорту, сума таких витрат при визначенні митної вартості віднімаються від фактурної.

Склад витрат, що додаються (або віднімаються), визначається відповідно до базисних умов Інкотермс-2010.

Базисними умови зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) у ціну товару чи ні.

Базисні умови визначають:

- хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця, покупця, транзитних країн, а також при перевезенні товару морським, річним і повітряним транспортом;

- становище вантажу по відношенню до транспортного засобу, що визначає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну доставити вантаж у певне місце чи перевантажити товар на транспортний засіб, чи підготовити його до завантаження, чи передати транспортній організації;

- обов'язки продавців щодо пакування та маркірування товарів, а також обов'язки сторін зі страхування вантажів;

- обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації відповідно до існуючих у практиці міжнародної торгівлі вимог;

- де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;

- заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, які можуть виникнути у зв'язку з цим.

Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам, що укладають контракт та незнайомі з різною практикою ведення торгівлі в країнах одна одної, знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. З метою вирішення вищезгаданих проблем, Міжнародна торгова палата (МТП) в 1936 році вперше опублікувала звід міжнародних правил тлумачення торговельних термінів. Ці правила відомі як "Інкотермс-1936".

Пізніше були внесені зміни та доповнення в 1953, 1980, 1990, 2000 та 2010 (вересень) роках шляхом видання збірників «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС» (International Commercial Terms). Сьогодні використовується збірник, виданий у 2010 р. під назвою «ІНКОТЕРМС-2010».

Уживаний при позначенні базисних умов термін «франко» походить від слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ризику і всіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом «франко». У контрактах після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місцеперебування продавців, покупців, вантажоодержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники продукції, будівельні площадки об'єктів.