21 Міністерства як центральні органи виконавчої влади.

Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів викон. влади з питань, віднесених до його відання.

Міністра та його заступників призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження міністра та його заступників на цих посадах припиняє Президент України. Міністр може мати не більше одного першого заступника і трьох заступників. Це правило не поширюється на Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України. Фінансування видатків на забезпечення діяльності міністерств здійснюється за рахунок коштів Держбюджету.

Гранична чисельність міністерства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Міністерства можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів міністерства здійснює у встановленому порядку міністр.

23 Державні комітети як центральні органи виконавчої влади

Державні комітети (державні служби) - це центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем'єр-міністр України, або один із віце-прем'єр-міністрів.

державні комітети покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило міжгалузевого чи міжсекторного характеру. Вони вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України, реалізуючи цю політику у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в ній, міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до їх відання.

Державні комітети та інші органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:

1) державні комітети - архівів; по водному господарству; по земельних ресурсах; зв'язку та інформатизації; енергозбереження; у справах релігій т.і.

2) прирівняні до статусу комітету - Вища атестаційна комісія, Національне космічне агентство, Пенсійний фонд, Головне контрольно-ревізійне управління, Державне Казначейство. Державні комітети можуть мати підпорядковані їм підрозділи (органи), втому числі територіальні (регіональні), які становлять так звану "систему державного комітету".

24. Центральні органи Виконавчої влади зі спец статусом

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом мають визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання й повноваження, щодо них може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Ці органи очолюють голови. зі спеціальним статусом є Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених. З числа державних уповноважених призначаються два перших заступники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України. Антимонопольний комітет утворює територіальні відділення.

Голова Антимонопольного комітету призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Строк повноважень Голови становить сім років. Голова Антимонопольного комітету України не може призначатися на цю посаду більше ніж на два строки поспіль.

25. Місцевий орган виконавчої влади.

Місцевими органами виконавчої влади є:

1) місцеві державні адміністрації- місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції;

2) територіальні органи міністерств, інших центральних орга­нів виконавчої влади - місцеві органи виконавчої влади спеціаль­ної компетенції.

Місцеві державні адміністрації входять до єдиної системи органів виконавчої влади.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встанов­люється Конституцією України (статті 118-119), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. та інши­ми законами України.

Керівництво місцевою державною адміністрацією здійснює її голова. Він також формує і її склад.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на по­саду і звільняються з посади Президентом України за поданням Ка­бінету Міністрів України.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припи­няються Президентом України .

У здійсненні своїх повноважень голови місцевих державних адміністрацій відповідальні перед Президентом України і Кабіне­том Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконав­чої влади вищого рівня. Відповідні ради можуть впливати на вирі­шення питання щодо голови місцевої державної адміністрації.

Згідно зі ст. 119 Конституції України місцеві державні адмініст­рації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їхнього національно-культурного розвитку;

4) підготування і виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих від­повідними радами повноважень.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конститу­цією та законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконан­ням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належ­ним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;

3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмо­сферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природ­них ресурсів;

4) охороною пам'яток історії та культури, збереженням житло­вого фонду;

5) додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю й сертифікацією;

6) додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших від­ходів, додержанням правил благоустрою;

7) додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стан­дартів;

8) додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

9) додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства й дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фі­зичної культури і спорту;

10) охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

11) додержанням громадського порядку, правил технічної екс­плуатації транспорту і дорожнього руху;

12) додержанням законодавства про державну таємницю та ін­формацію;

13) додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

26. Поняття ознаки та принципи державної служби.

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Принципи здійснення державної служби

Основні принципи, що лежать в основі державної служби, закріплені в Конституції України та в Законі України «Про державну службу». Зокрема, державна служба спирається на такі основні принципи:

служіння народові України;

демократизм і законність;

гуманізм і соціальна справедливість;

пріоритет прав людини й громадянина;

професіоналізм, компетентність, ініціативність,

чесність, відданість справі;

персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліни;

дотримання прав і законних інтересів органів місцевого й регіонального самоврядування;

дотримання прав підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян.

До ознак державної служби можна зарахувати такі: — це різновид державної, суспільно-корисної діяльності; — здійснюється на професійній основі особами, які обіймають посади в державних органах; — спрямована на практичне виконання завдань та функцій держави; — за виконану роботу особи отримують державну платню.