Тема 16 Адміністративно правове забезпечення управління у сфері охорони здоров’я (4 год.)

План

1. Функції органів місцевого самоврядування щодо забезпечення охорони здоров’я.

2. Управління санепідемслужбою.

3. Адміністративна відповідальність за порушення санітарного законодавства.

Інструктивно-методичні рекомендації до самостійної роботи

Література [5; 69; 151; 201; 214; 224; 231; 233; 237; 248; 273; 299]

Тема 17 Адміністративно-правове забезпечення управління у сфері культури (6 год.)

План

1. Система державних органів у сфері управління культурною діяльністю

2. Повноваження місцевих органів виконавчої влади у сфері управління культурою

Інструктивно-методичні рекомендації до самостійної роботи

Література [1–4; 40; 62; 64; 68; 72; 85; 95; 167; 169; 178; 282]

Методичні рекомендації з виконання

У першому питанні зазначаємо, що вплив держави здійснюється через певні органи та організації, серед повноважень яких виокремлюються у сфері культури. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання діяльності у сфері культури реалізують у ній державну політику. Аведемо класифікацію суб’єктів адміністративно-правового регулювання у сфері культури і характеризуємо їх повноваження.

Друге питання висвітлюємо з тих повноважень, які мають місцеві органи виконавчої влади і їх вплив на об’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері культури.

Тема 18 Державне управління у сфері оборони (4 год.)

План

1. Поняття оборони як об’єкта управління.

2. Принцип управління обороною України.

3. Місцеві органи військового управління та їх компетенція.

Інструктивно-методичні рекомендації до самостійної роботи

Література [8; 24; 29; 43; 52; 70; 89; 96; 98; 105; 157]

Методичні рекомендації з виконання

Підготовка до цього завдання передбачає опрацювання наступних нормативних правових актів.

Нормативно-правовою базою державного управління у сфері оборони є положення таких документів:

- Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1934-ХП «Про Збройні Сили України»;

- Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1932-ХИ «Про оборону України»;

-Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1975-ХП «Про альтер­нативну (невійськову) службу»;

- Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232-ХІІ «Про загаль­ний військовий обов'язок і військову службу»;

- Закон України від 2 березня 2000 р. № 1518-ІП «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав»;

- Закон України від 7 березня 2002 року № 3099-Ш «Про Вій­ськову службу правопорядку у Збройних Силах України»;

- Указ Президента України від 15 червня 2004 р. № 648/2004 «Про Воєнну доктрину України»;

- Указ Президента України від 30 січня 2007 Р- №49/2007 «Про питання забезпечення здійснення контролю Президента України за діяльністю військових формувань»;

- Указ Президента України від 1 лютого 2007 р. № 66/2007 «Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1080 «Про затвердження Положення про Міністерство оборо­ни України» тощо.

Опрацювавши, положення відповідних нормативно-правових актів, студент буде взмозі відповісти на питання та розширити подані нижче схематичні відповіді.

Оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформа­ційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, Цивільної оборони України, національ­ної економіки до переведення, в разі необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного кон­флікту, а також готовності населення і території держави до обо­рони.

Характерні риси оборони як об'єкта державного управління.

1. Оголошення без'ядерного статусу України.

2. Наявність певних територіальних конфліктів із сусідніми державами.

4. В основі оборони лежить діяльність Збройних Сил України.

Структура Збройних Сил України:

а) Міністерство оборони України - центральний орган вико­навчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

б) Генеральний штаб Збройних Сил України як основний орган військового управління;

в) види Збройних Сил України:

- Сухопутні війська;

- Повітряні Сили;

- Військово-Морські Сили.

г) об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчаль­ні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах:

- вірності конституційному обов'язку та військовій присязі;

- верховенства права, законності та гуманності, поваги до лю­дини, її конституційних прав і свобод;

- гласності, відкритості для демократичного цивільного конт­ролю;

- поєднання єдиноначальності і колегіального розроблення найбільш важливих рішень;

- комплектування шляхом призову громадян на військову служ­бу та прийняття на військову службу за контрактом;

- постійної бойової та мобілізаційної готовності;

- збереження державної та військової таємниці;

- виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових тра­диціях Українського народу, додержання військової дисципліни;

- забезпечення державного соціально-економічного та соціально-правового захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України, а також членів їх сімей;

- заборони створення і діяльності організаційних структур політичних партій (Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України»).

5. Стратегія до скорочення чисельності Збройних Сил України.

6. Міжнародна співпраця та миротворча діяльність Збройних Сил України.

Важливе значення оборони у житті держави та суспільства обумовлюють особливу увагу стосовно організації діяльності ор­ганів, установ та посадових осіб, яких відносять до суб'єктів дер­жавного управління у сфері оборони. Характерною рисою діяльності вказаних суб'єктів є зміна повноважень у мирний та воєнний час. Йдеться про те, що за певних обставин, у воєнний час, відпо­відно до вимог чинного законодавства, органи воєнного управлін­ня стають домінуючими в системі державного управління взагалі. Вони здійснюють управління від імені держави багатьма (і не тільки пов'язаними з воєнною організацією) сферами суспільного життя.

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері оборони за рахунок утілення в життя відповідних норм Ос­новного Закону держави. Що ж стосується інших суб'єктів, наве­дених у класифікації, то відносно них необхідно сказати таке. Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших норматив­но-правових актах.

1. Загальної компетенції

Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ) - це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Функціями РНБОУ є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мир­ний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Місцеві державні адміністрації.

Місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній те­риторії виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони:

- організовують і виконують завдання територіальної оборони;

- вирішують питання організації цивільної оборони, виконання органами управління у справах цивільної оборони покладених на них завдань;

- організовують надання підприємствами, установами та орга­нізаціями комунально-побутових послуг і ресурсів, виробництво та постачання продукції, електро- і теплоенергії Збройним Силам України та іншим військовим формуванням на договірних засадах;

- надають у визначеному законодавством порядку частинам, підприємствам, установам та організаціям і навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням службові приміщення і житлову площу як у мирний, так і у воєнний час;

- організовують військовий облік і підготовку громадян Украї­ни до військової служби, в тому числі допризовну підготовку мо­лоді, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей та військово-патріотичного виховання, забезпечують їх призов на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціаль­ні збори і під час мобілізації;

- виконують передбачені законодавством заходи щодо мобілі­заційної підготовки та проведення мобілізації на відповідній тери­торії, у тому числі здійснення контролю за станом мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій тощо.

Органи місцевого самоврядування.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують:

- підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час;

- приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік військовозобов'язаних і призовників;

- призов громадян на строкову військову службу;

- направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеці­альні збори;

- організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною та цивільною обороною;

- бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;

- проведення мобілізації людських, транспортних та інших ре­сурсів в особливий період;

- здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством;

- вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з надан­ням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житло­вої площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використан­ням, наданням комунально-побутових та інших послуг тощо (Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1932-ХІІ «Про оборону України»).