Тема 15 Адміністративно-правове забезпечення у сфері науки (4 год.)

План

1. Загальна характеристика наукової і науково-технічної вільності як об’єкта управління.

2. Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

3. Форми та методи державного регулювання управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Інструктивно-методичні рекомендації до самостійної роботи

Література [6; 55; 83; 129; 149; 198; 216; 224; 231; 248; 273]

Методичні рекомендації з виконання

Підготовка до цього завдання передбачає опрацювання наступних нормативних правових актів.

Нормативно-правовою базою адміністративного-правового регулювання у сфері науки є положення таких документів:

• Закон України від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХП «Про науко­ву і науково-технічну діяльність»;

• Закон України від 25 червня 1993 р. № 3322-ХИ «Про науко­во-технічну інформацію»;

• Закон України від 10 лютого 1995 р. № 51/95-ВР «Про науко­ву і науково-технічну експертизу»;

• Закон України від 16 липня 1999 р. № 991-XIV «Про спеціаль­ний режим інноваційної діяльності технологічних парків»;

• Закон України від 11 липня 2001 р. № 2623-ІП «Про пріори­тетні напрями розвитку науки і техніки»;

• Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3065-ИІ «Про Особли­вості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комп­лексу»;

• Закон України від 4 липня 2002 р. № 40-ІУ «Про інноваційну діяльність»;

• Закон України від 16 січня 2003 р. № 433-ІУ «Про пріоритет­ні напрями інноваційної діяльності в Україні»;

• постанова Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-ХІУ «Про Концепцію науково-технологічного та іннова­ційного розвитку України»;

• Указ Президента України від 30 грудня 2005 р. № 1873/2005 «Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій»;

• постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 р. № 1717 «Про Державний фонд фундаментальних досліджень» тощо.

Опрацювавши, положення відповідних нормативно-правових актів, студент буде взмозі відповісти на питання та розширити подані нижче схематичні відповіді.

Наука - це сфера людської діяльності, спрямована на отримання та використання нових знань, яка реалізується шляхом виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень.

Національні інтереси України вимагають негайних та ефектив­них заходів, спрямованих на збереження її науково-технологічного потенціалу, забезпечення ефективного його використання в еко­номічному та соціальному розвитку. Верховна Рада України, усві­домлюючи значущість проблем науки в житті держави, 13 липня 1999 р. своєю постановою ввела в дію Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Виходячи із зазначеної концепції, керуючись актуальністю наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері наукового розвитку мають стати:

• фундаментальна наука, насамперед розробки вітчизняних на­укових колективів, що мають світове визнання;

• прикладні дослідження і технології, в яких Україна має знач­ний науковий, технологічний і виробничий потенціал та які здатні забезпечити вихід вітчизняної продукції на світовий ринок; вища освіта, підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів із пріо­ритетних напрямів науково-технологічного розвитку;

• розвиток наукових засад розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки;

• наукове забезпечення вирішення проблем здоров'я людини та екологічної безпеки;

• система інформаційного та матеріально-технічного забезпе­чення наукової діяльності.

У цілому ж, у здійсненні державного управління та регулюван­ня науковою діяльністю держава керується принципами:

• органічної єдності науково-технічного, економічного, соціаль­ного та духовного розвитку суспільства;

• поєднання централізації та децентралізації управління у нау­ковій діяльності;

• додержання вимог екологічної безпеки;

• визнання свободи творчої, наукової та науково-технічної діяльності;

• збалансованості розвитку фундаментальних і прикладних до­сліджень;

• використання досягнень світової науки, можливостей міжна­родного наукового співробітництва;

• свободи поширення наукової та науково-технічної інфор­мації;

• - відкритості для міжнародного науково-технічного співробіт­ництва, забезпечення інтеграції української науки у світову в поєднанні із захистом інтересів національної безпеки (Закон України від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХП «Про наукову і науково-технічну діяльність ).

Виконавчо-розпорядчі суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки.

Суб'єкти, повноваження яких визначені в Конституції Ук­раїни, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері науки за рахунок утілення в життя відповідних норм Основного Закону держави. Водночас щодо інших наведених у класифікації суб'єктів необхідно зазначити наступне. Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших нормативно-правових актах.

1. МОН України відіграє провідну роль у сфері як освіти, так і науки. До основних завдань указаного міністерства у сфері науки належать:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної по­літики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльнос­ті та інтелектуальної власності;

• забезпечення розвитку наукового та науково-технічного по­тенціалу України;

• визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інте­лектуальної власності;

• сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації;

• забезпечення інтеграції вітчизняної науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів (постанова Кабі­нету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. № 1757 «Про затвер­дження Положення про Міністерство освіти і науки України»).

2. ВАК України у сфері науки реалізує такі основні завдання:

• формування та забезпечення функціонування системи атес­тації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

• керівництво роботою з присудження наукових ступенів кан­дидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

• проведення атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (Указ Президента України від 25 лютого 1999 р. № 216/99 «Про Положення про Вищу атестаційну комісію України»).

3. Державне агентство України з інвестицій та інновацій (Держінвестицій України) - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що формує та забезпечує реаліза­цію державної інвестиційної та інноваційної політики, робота якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус Держінвестицій України ^визначається тим, що він:

• вживає заходів щодо залучення інвестицій в економіку України;

• формує інформаційні бази даних про інвестиційні та іннова­ційні програми і проекти;

• готує відповідно до законодавства пропозиції щодо запрова­дження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяль­ності;

• здійснює державну реєстрацію інноваційних проектів і веде Державний реєстр інноваційних проектів;

• здійснює в межах своєї компетенції контроль за організацією виконання державних інвестиційних та інноваційних програм;

• затверджує порядок формування і використання коштів під­порядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ і здійснює контроль за їх діяль­ністю;

• бере участь в організації навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, готує пропозиції щодо вдосконалення системи під­готовки та перепідготовки фахівців у цій сфері тощо (Указ Пре­зидента України від ЗО грудня 2005 року № 1873/2005 «Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інно­вацій»).

4. Національна академія наук України (далі - НАН Ук­раїни) - це вища наукова організація України, яка організує і здійс­нює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності.

Також необхідно вказати на існування державних галузевих академій наук. їх на сьогодні п'ять:

1. Українська академія аграрних наук.

2. Академія медичних наук України.

3. Академія педагогічних наук України.

4. Академія правових наук України.

5. Академія мистецтв України.

Консультативно-дорадчі суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки.

1. Національна рада з інноваційного розвитку України - це консультативно-дорадчий орган, утворений при Президентові України з метою сприяння формуванню та реалізації єдиної дер­жавної інноваційної політики в Україні (Указ Президента України від 18 серпня 2006 р. № 691/2006 «Про Національну раду з іннова­ційного розвитку України»).

2. Рада з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України - це консультативно-дорадчий орган при главі держави, який виробляє пропозиції щодо державної пінний п у сфері наукової та науково-технічної діяльності, інтелектуальної власності й трансферу технологій. (Указ Президента України від 22 липня 2000 р. № 491/2000 «Про Раду з питань науки та науково- технічної політики при Президентові України»).

3. Координаційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки - це консультативно-дорадчі органи при М< >П України, до складу яких входять провідні вчені, а також фахівці академій наук, науково-дослідних і науково-технічних відділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцем діяльності яких є участь у формуванні науково-технічної політики як пріоритетного напряму розвитку науки і техніки (постанова Кабі­нету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1710 «Про коорди­наційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки»).

4. Міжвідомча рада з координації фундаментальних дослі­джень - консультативно-дорадчий орган при НАН України, метою діяльності якого є сприяння розвитку фундаментальних досліджень в Україні і координації діяльності Національної та га­лузевих академій наук, громадських наукових організацій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 164 «Про утворення Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень»).

5. Експертна рада при НАН України з експертизи фундамен­тальних науково-дослідних робіт - консультативно-дорадчий орган, утворений з метою оцінювання тем фундаментальних до­сліджень, що заплановані до фінансування із загального фонду Державного бюджету України (Постанова Президії НАН України від 18 жовтня 2006р. № 270 «Про організацію експертизи фундаментальних науково-дослідних робіт»).

Нормативно-правова база державного управління у сфері науки визначає «правила гри» стосовно впливу держави на наукову га­лузь. Керуючись ними, суб'єкти адміністративно-правового регу­лювання у сфері науки здійснюють функції щодо державного ре­гулювання зазначеної сфери. Водночас, важливо орієнтуватись у тих напрямах, які для держави є основними, пріоритетними, на реалізацію яких звертається основна увага та зосереджуються основні зусилля: визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, державне фінансування наукових досліджень, сприяння інноваційній діяльності, соціальний та правовий захист науковців