2. Типові слідчі ситуації, версії і планування розслідування

Значення обізнаності про типові слідчі ситуації розслідування контрабанди полягає у тому, що ними, зокрема, зумовлені:

1) завдання, що підлягають вирішенню під час розслідування таких справ;

2) сукупність слідчих дій та інших заходів, які необхідно для цього здійснити на первинному і наступних етапах розслідування;

3) інші питання методики цього процесу (організація, планування тощо).

Типові ситуації початкового етапу розслідування контрабанди (переважно – це головний етап досудового провадження у таких справах), зазвичай, такі:

1. Існують достовірні та аргументовані дані про вже вчинену контрабанду, тобто і про предмет, і про суб’єктний склад події (за умови, що ознаки контрабанди встановлені безпосередньо під час проходження конкретною особою митного чи прикордонного контролю або під час адміністративного провадження у справі про порушення митних правил).

2. Існують відомості про дії, що містять ознаки контрабанди, і винну особу, однак місцезнаходження цього суб’єкта невідоме або він перебуває за кордоном.

3. Існує інформація про дії, що містять ознаки контрабанди, однак інформація щодо винної особи або відсутня, або її недостатньо для її встановлення – так звана безадресна (безгосподарна) контрабанда.

І. Першочергові завдання розслідування для першої типової слідчої ситуації такі:

- встановлення поки що невідомої слідству стадії підготовки контрабанди;

- вивчення, аналіз і фіксація усіх слідів;

- з’ясування мотивів і мети злочину;

- доведення вини підозрюваного (обвинувачуваного);

- визначення запобіжного заходу.

Окремі типові версії для такої ситуації випливають з перелічених завдань і зумовлюються мотивами, метою та особливостями можливих учасників контрабанди і т.д.

Для вирішення перелічених завдань під час планування первинного етапу розслідування передусім необхідно встановити:

1. Кого з підозрюваних доцільно першочергово затримати чи арештувати, у якій послідовності, де, коли і за яких обставин.

2. У кого з підозрюваних чи їхніх близьких потрібно зробити обшук, що і де шукати.

Після цього необхідно виконати такі дії:

1. Визначитись із перспективами слідчого огляду предметів і документів, вилучених під час обшуків.

2. Здійснити слідчий огляд засобів і пристосувань, які використано для переміщення і збереження контрабанди.

3. Здійснити виїмку за місцем проживання і роботи підозрюваного та в інших осіб, у яких можуть знаходитися предмети контрабанди і документи, що її підтверджують.

4. Здійснити слідчий огляд документів, використаних для приховування контрабанди.

5. Визначити коло осіб, що підлягають допиту як свідки, коли й у якій черговості, які факти й обставини підлягають з’ясуванню під час допиту кожного з них.

6. Визначити, які обставини і в якій послідовності повинні з’ясовуватися під час перших допитів підозрюваних.

7. Визначити, коли, у кого, в якій послідовності і якими силами здійснити накладення арешту на майно, грошові внески й інші цінності, що підлягають конфіскації.

8. Запланувати накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку.

9. Пред’явити свідкам, у тім числі очевидцям, предмети контрабанди, а за необхідності - і підозрюваним.

10. Провести очні ставки між свідками і підозрюваними.

11. Відтворити обстановку та обставини події (слідчого експерименту), здійснити пошукові заходи (або оперативні заходи).

12. Призначити судові експертизи, ревізії та документальні перевірки.

За цієї ситуації можливі випадки, коли деякі співучасники контрабанди залишаються на волі. Тоді слідчому необхідно підтримувати тісний контакт із працівниками органів дізнання, які продовжують свою пошукову роботу, щоб вчасно використати під час розслідування одержані ними дані.

ІІ. Головні завдання розслідування за наступної типової ситуації (коли є відомості про дії, що містять ознаки контрабанди, і винну особу, однак її місцезнаходження невідоме або вона перебуває за кордоном) передбачають:

- збір необхідної інформації про контрабандиста, його родичів та інші близькі зв’язки, можливих співучасників; установлення їхнього точного місцезнаходження;

- вивчення стадії підготовки до контрабанди, місць збереження її об’єктів;

- виявлення свідків злочину;

- огляд об’єктів контрабанди, закріплення її слідів як доказів злочинної діяльності контрабандиста, що ховається;

- збір інших доказів провини підозрюваного, з’ясування мотивів і мети вчинення злочину, характеру і розміру завданих державі збитків;

- встановлення обставин, що сприяли від’їзду підозрюваного з постійного місця проживання за кордон, передумов, що полегшили здійснення контрабанди і можливість сховатися від слідства.

У цій ситуації слідчому необхідно якнайактивніше використати оперативно-розшукові можливості органу дізнання, а також налагодити взаємодію з закордонними правоохоронними органами. Йому потрібно грамотно виконати усі можливі без участі винної особи слідчі та інші дії, а саме:

а) оглянути місце події та об’єкти контрабанди, інші об’єкти, що можуть стати речовими доказами;

б) допитати свідків і співучасників;

в) обшукати за місцем постійного проживання контрабандиста його родичів і близьких йому людей (там можна відшукати і докази контрабанди, і знайти самого розшукуваного);

г) здійснити виїмку необхідних документів;

ґ) призначити криміналістичні та інші судові експертизи;

д) пред’явити для впізнання предмети і засоби контрабанди, фотографії винного;

е) накласти арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію і здійснити її виїмку.

ІІІ. Третя типова слідча ситуація, коли контрабандист невідомий, найскладніша для слідства.

Винятковість розслідування цієї категорії злочинів за такої ситуації полягає в тому, що на первинному етапі не завжди однозначно зрозуміло: чи є досліджувана подія результатом власне злочинних дій, і чи містить вона склад контрабанди.

Ще більша складність із головним питанням – хто вчинив ці дії?

За умови виявлення ознак «безгосподарної» контрабанди конструюють версії про:

- коло причетних до неї осіб;

- місця їхнього можливого перебування чи переховування;

- мотиви і цілі, джерела придбання предметів контрабанди;

- способи маскування і переміщення об’єктів контрабанди;

- місця збереження, місця збуту об’єктів;

- наявність чи відсутність співучасників;

- зв’язок події контрабанди з іншими деліктами.

Перевірка версій йде шляхом з’ясування таких головних питань:

1. Що слугувало безпосередньою причиною, яка зумовила вчинення розслідуваної події?

2. Який зв’язок між «безгосподарною» контрабандою з діями чи бездіяльністю відповідних осіб?

3. Хто вони? Чи наявний в їхніх діях склад злочину?

4. Які обставини виявлення контрабанди?

5. Які події передували цьому?

6. Що відбувалося після виявлення контрабанди?

7. Де шукати матеріальні сліди злочину?

8. Які суб’єкти володіють криминалістично значимою інформацією щодо події контрабанди?

У справах про контрабанду, в яких вже на початку зрозуміло, що її причиною слугують навмисні дії певної особи, головні зусилля спрямовують на встановлення цієї особи.

За такої ситуації серед початкових слідчих дій варто зазначити:

- огляд місця події;

- огляд предметів контрабанди;

- допит свідків (у тім числі посадових осіб митниці і військовослужбовців прикордонних військ);

- виїмка відповідних документів;

- призначення і здійснення відповідних судових експертиз.

З усіх первинних слідчих дій визначальним у цій ситуації є огляд місця події і предметів контрабанди, оскільки на початковому етапі розслідування допит підозрюваного виконати неможливо. Це відбувається тому, що предмети контрабанди виявлено, а контрабандиста не встановлено. За такої ситуації, зазвичай, передусім найпродуктивнішою є тільки ця слідча дія, оскільки вона дає змогу встановити важливий для з’ясування обставин розслідуваної контрабанди зв’язок наявних на місці огляду матеріальних слідів з цією подією.

Отримані дані використовують для розшуку і викриття злочинця. Для огляду місця події і предметів контрабанди залучають спеціалістів-криміналістів та інших фахівців, залежно від виду контрабанди і способів її здійснення.

Під час затримання й огляду на кордоні предметів контрабанди здійснюють огляд місця події, транспортних засобів, виявлених схованок. Це дає змогу здобути необхідну криміналістично значущу інформацію не тільки про матеріальні сліди, але й про склад злочину:

- яким способом вчинено контрабанду;

- коли, ким, з якою метою, з чиєю допомогою це здійснено;

- яку заподіяно шкоду;

- хто міг знати про те, що відбулося;

- де придбано чи отримано предмети контрабанди;

- коли і як їх приховано з метою незаконного переміщення через кордон України;

- чи спеціально виготовлено у цих цілях схованку або ж використано конструктивні особливості конкретного транспортного засобу;

- які специфічні ознаки багажу, вантажу;

- чи проявились, і якщо так, то як – професійні навички контрабандиста;

- які хитрощі ним застосовано для реалізації злочинного задуму.

Якщо після здійснення контрабанди пройшло небагато часу, а під час огляду місця події і предметів контрабанди стало можливим одержати інформацію, достатню для визначення напряму дій (руху) злочинця, організовують його переслідування «по гарячих слідах», здійснюють загороджувальні і пошукові заходи на шляху його відходу з місця події.

Важливе значення для розкриття контрабанди має своєчасність і результативність допитів свідків. Значну частину таких свідків у справах цієї категорії відомо з матеріалів, що слугували підставою для порушення кримінальної справи. Інших встановлюють під час оперативно-розшукової діяльності, або під час первинних слідчих дій.

Допит свідків, зазвичай, дає змогу отримати інформацію про ймовірного злочинця, його індивідуальні ознаки, про інших свідків контрабанди. Цю інформацію необхідно негайно передати органу, що розшукує контрабандиста.

Якщо всі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, можливі для здійснення за відсутності підозрюваного, буде виконано, а контрабандист залишиться невиявленим, досудове слідство у законному порядку зупиняють, за правилами ст. 207 КПК України.

При встановленні контрабандиста здійснюють його затримання, огляд та особистий обшук, допит як підозрюваного, а також інші слідчі дії. Тоді розглянута слідча ситуація трансформується в одну з різновидів першої.

У практиці розслідування справ про контрабанду трапляються змішані ситуації, що поєднують елементи розглянутих вище типових ситуацій. Слідчому необхідно враховувати конкретні обставини певного конкретного злочину.

Після з’ясування реальної слідчої ситуації успіх розслідування залежить значною мірою від тісної взаємодії слідчого з оперативними підрозділами митних та інших правоохоронних органів, у тому числі й за межами України.