3.8. Методи прогнозування

          Нова галузь пізнання і практики, що називається сьогодні прогностикою, напрацювала більше сотні різних методів прогнозування. Тому актуальною є проблема класифікації, оцінки і вибору методів прогнозування.

         Як першу класифікаційну ознаку використовують джерело інформації, на основі якого буде розроблятися прогноз. Залежно від характеру джерела інформації методи прогнозування поділяють на два класи: евристичні і фактографічні.

         В евристичних методах прогнозування основним джерелом інформації є відомості, одержані із використанням логічних прийомів і правил теоретичного дослідження («евристика» у перекладі з грецької - «мистецтво віднаходження істини»).

         У фактографічних методах прогнозування прогностична розробка базується виключно на фактичному матеріалі, конкретних даних (головним чином, кількісних), що  характеризують зміни у часі об’єкта прогнозування. У цьому випадку беруться до уваги тільки об’єктивні фактори, тоді як у попередньому класі основна роль відводиться суб’єкту прогнозування, його інтуїції кваліфікації, професійному досвіду.

         Клас евристичних методів прогнозування включає інтуїтивні і аналітичні методи.

         Інтуїтивні методи прогнозування - методи, що базуються на притягненні експертів, тобто спеціалістів у певній галузі, для визначення тенденцій розвитку об’єкта прогнозування і оцінки перспектив розвитку на основі особистої ерудиції і відчуття, припущення, проникливості, що базуються на попередньому досвіді.

         До цього виду належать такі групи методів:

• Ø метод експертних оцінок;

• Ø «мозковий штурм».

          Аналітичні методи прогнозування - методи, що базуються на логічному (емпіричному і теоретичному рівнях) аналізі моделі розвитку об’єкта прогнозування. Аналітичні методи базуються в основному на математичному моделюванні і частіше використовуються при нормативному прогнозуванні.

         До цього виду належать групи методів:

побудова сценарію;

морфологічний аналіз;

метод аналогій;

історико-логічний метод;

метод дерева цілей;

метод мереж;

матричний метод;

ігрове моделювання;

методи оптимізації параметричних рядів.

         Клас фактографічних методів прогнозування  включає статистичні і випереджувальні методи.

         Статистичні методи прогнозування базуються на побудові і аналізі емпіричних часових рядів характеристик об’єкта.

         До цього виду належать групи методів:

• Ø безпосередньої екстраполяції;

• Ø екстраполяції оригінальними кривими;

• Ø функцій з гнучкою структурою;

• Ø інтерполяції;

• Ø побудови кореляційних і регресійних моделей;

• Ø теорії інформації.

         Випереджувальні методи прогнозування базуються на обробці інформації, що належить безпосередньо до часу випередження.

         До цього виду належать групи методів:

експертизи офіційних документів;

сканування наукових розробок.

          Вибір методу прогнозування залежить від факторів:

мета прогнозу;

час випередження прогнозу;

специфіка об’єкта дослідження;

надійність і повнота інформації;

обмеженість ресурсів розробників прогнозу.

          Джерела помилок прогнозів:

регулярних помилок:

• метод прогнозування:

• основа методу;

• процедура роботи з методом;

• прогнозист;

• незнання методу;

• незадовільні навички;

• вихідні дані:

• надійність;

• повнота;

• точність;

-       нерегулярних помилок:

• випадкові впливи;

• рідкісні непередбачувані події.

          Джерела відхилення прогнозу від дійсності:

ü використання песимістичного погляду, обережність в оцінках, їх заниження;

ü використання понадоптимістичного погляду, намагання видати бажане за дійсне;

ü неспроможність передбачити майбутні можливості через вузькість погляду або недостатність інформації;

ü неправильне встановлення існуючих зв’язків і взаємодій;

ü некритичне ставлення до думок авторитетних діячів і дослідників.

          Проблема верифікації прогнозу

         Верифікація - процедура оцінки достовірності прогнозів.

         Із визначення прогнозу слідує, що йому притаманна невизначеність, яку необхідно оцінити перед тим, як приймати управлінське рішення.

                 Способи верифікації прогнозу:

• Ø пряма верифікація (одержання прогнозу шляхом його розробки методом, відмінним від того, який був використаний попередньо);

• Ø опосередкована верифікація (підтвердження прогнозу посиланням на наведений у літературі, інших дослідженнях прогноз того ж об’єкта);

• Ø консеквентна верифікація (одержання значення оцінки верифікованого прогнозу шляхом логічного або математичного виведення наслідків із уже відомих прогнозів);

• Ø дублююча верифікація (одержання значення прогнозу із іншого прогнозу, що відповідає на ті ж питання, але сформульованого іншим способом);

• Ø верифікація методом «адвокатів диявола» (коли обираються два-три опоненти, які аргументують, чому прогноз не реальний, а прогнозист зобов’язаний довести необґрунтованість їх аргументів);

• Ø верифікація методом інверсійної екстраполяції.