2.5. Основні задачі системного підходу

• Встановлення загальних принципів і законів поведінки систем незалежно від природи елементів, що входять до її складу, і взаємозв’язків між ними;

• встановлення в результаті системного підходу до соціальних об’єктів законів, аналогічних законам природознавства;

• створення синтезу сучасних наукових знань на основі ізоморфізму законів різних сфер діяльності.

2.6. Основні принципи системного аналізу:

• принцип цілісності (відносна незалежність системи від середовища і інших систем);

• принцип емерджентності (неможливість звести властивості системи до властивостей її елементів);

• принцип інформаційної єдності (інформація, що циркулює у системі, єдина для усіх її компонентів);

• принцип наявності зворотних зв’язків (вплив результатів функціонування системи на характер цього функціонування).

2.7.Етапи системного аналізу конкретної проблемної ситуації:

• Ø формування основної мети і задач дослідження;

• Ø визначення границь системи;

• Ø створення переліку елементів системи;

• Ø встановлення сутності цілісності системи;

• Ø аналіз взаємозв’язків елементів системи;

• Ø побудова структури системи;

• Ø визначення функцій системи і її підсистем;

• Ø узгодження мети системи і її підсистем;

• Ø уточнення границь системи і її підсистем;

• Ø аналіз явищ емерджентності;

• Ø конструювання системної моделі.

2.8. Принцип дослідження «м’яких» систем

         Загальна теорія систем розвивається за двома напрямками:

• теорія «жорстких» систем, що вимагає суворих кількісних побудов, які базуються на дедуктивному методі;

• теорія «м’яких» систем, що розглядає системи, які адаптуються до умов зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому свої характерні особливості.

«М’які» системи, які підлягають довгостроковим змінам, зберігають свою внутрішню сутність і здатність до розвитку.

         У відповідності з цими визначеннями моделі міжнародних відносин належать до «м’яких» систем. Особливості моделювання «м’яких» систем полягають у відділенні реального світу проблемної ситуації від концептуального, абстрактного світу розвитку системних уявлень.

2.9.Основні етапи моделювання «м’яких» систем

         Основні етапи (стадії) моделювання системи міжнародних відносин як представника «м’яких» систем:

• Ø встановлення неструктурованої проблемної ситуації;

• Ø виділення конкретної проблемної ситуації;

• Ø вибір базових визначень придатних систем;

• Ø побудова концептуальної моделі;

• Ø порівняння реальної ситуації і результатів моделювання;

• Ø формування бажаних змін;

• Ø прийняття рішень і проведення дій, що покращують ситуацію.

          Концептуальна модель відображує можливу цілеспрямованість системи і активність її елементів з урахуванням конкретних ідеологій, політик, картин світу. Так, абстрактні уявлення порівнюються із реальною дійсністю.

3.1. Основні визначення

         Кожний предмет, будь-яке явище в природі і суспільстві має свій зміст і свою форму.

         Зміст як філософська категорія - це сукупність взаємодій різних сторін і властивостей об’єкта, функцій, що виконуються цим об’єктом. Зміст об’єкта, процесу, явища певним чином організований, тобто структурований. Цю структуру, яка проявляється за зовнішніми ознаками, характеризує форма.

         Зміст інформаційно-аналітичної роботи у міжнародних відносинах розкривається через поняття: суб’єкт, об’єкт, предмет, процес і засоби.

         Суб’єктом міжнародних відносин виступають народи, нації, держави, системи держав, міжнародні організації, політичні сили і індивідууми.

         Суб’єктом інформаційно-аналітичної роботи виступає аналітик - спеціаліст у галузі міжнародних відносин і їх різноманітних аспектів.

         Об’єктом інформаційно-аналітичних досліджень у міжнародних відносинах є міжнародна обстановка - сукупність факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан, розвиток і результати міжнародних відносин, визначають види напрямків, форм, методів і способів.

         Предмет інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах складають конкретні ситуації міжнародної обстановки.

         Ситуація - характеристика стану міжнародної обстановки, яка склалася на визначений період, у визначеному напрямку, у визначеній сфері.

         Стан може бути задовільним або незадовільним. Якщо стан задовільний - йдеться про стандартні ситуації. Якщо стан незадовільний - виникає проблемна ситуація.

         Проблема - невідповідність між метою, інтересами суб’єктів міжнародних відносин і обставинами, що склалися.

         Проблемні ситуації - сукупність виявлених розбіжностей між суб’єктами міжнародних відносин. Крайні прояви проблемних ситуацій - конфлікти, кризові ситуації.

         Інформаційні ситуації - інформаційне відображення ситуації у голові аналітика або у пам’яті ЕОМ.