- •Тема 1. Основні положення інформаційно-аналітичної діяльності
- •Тема 2. Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи у міжнародних відносинах
- •Тема 3. Зміст інформаційно-аналітичної роботи
- •3.1. Основні визначення
- •1.1.Інформаційно-аналітична робота у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Основні визначення
- •1.2. Пізнавальна діяльність у міжнародних відносинах
- •1.3. Перетворювальна функція іар у міжнародних відносинах
- •1.4. Рівні і форми іар
- •1.5. Критерії оцінки аналітичної міжнародної інформації
- •2.1.Основні визначення
- •2.2. Рівні методології
- •2.3. Принципи і підходи до методології іар
- •2.4. Характеристики системного підходу
- •2.5. Основні задачі системного підходу
- •2.6. Основні принципи системного аналізу:
- •2.7.Етапи системного аналізу конкретної проблемної ситуації:
- •2.8. Принцип дослідження «м’яких» систем
- •2.9.Основні етапи моделювання «м’яких» систем
- •3.1. Основні визначення
- •3.2.Характеристики і компоненти проблемних ситуацій:
- •3.3. Характеристики процесу іар
- •3.4. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної роботи
- •3.5. Засоби іар
- •3.6. Припущення
- •3.7. Передбачення і прогнозування
- •3.8. Методи прогнозування
1.5. Критерії оцінки аналітичної міжнародної інформації
1. Корисність
З точки зору впливу виконаної ІАР на ефективність досягнення мети результат інформаційно-аналітичної роботи можна оцінити так:
порожня інформація (її ніяк не можна використати для прийняття відповідних рішень);
від’ємна інформація (дезінформація).
2. Повнота і точність
Повнота аналітичної інформації характеризується урахування всіх основних факторів, що склалися у певній ситуації, глибиною висвітлення основних подій.
Точність характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку подій.
3. Достовірність
Достовірність аналітичної інформації має важливе значення. Недооцінка або переоцінка різних факторів можуть завдати великої шкоди. Важливими умовами, дотримання яких забезпечує достовірність інформації є:
правильний відбір фактів;
виділення найбільш важливих моментів;
глибоке розуміння дійсності.
4. Своєчасність
У чисто наукових роботах своєчасність не відіграє суттєвої ролі (наприклад, наукові роботи з міжнародних відносин СРСР, які проводяться сьогодні). В ІАР корисність усіх документів залежить від того, наскільки вони своєчасні.
5. Чіткість викладення
Аналітичний матеріал повинен бути написаний просто, доступно, ілюстрований схемами, таблицями, графіками. Якщо інформація незрозуміла, її не читають і їй не вірять.
6. Переконливість
Аналітик повинен дивитися на свою роботу очима замовника, адресата. Щоб документ був переконливим, його необхідно чітко аргументувати і викладати висновки, рекомендації.
2.1.Основні визначення
Методологія - у широкому значенні, це вчення про структуру, логічну організацію і способи діяльності.
Методологія науки - вчення про принципи побудови, методи і способи наукового пізнання.
Методологія аналітичної роботи - сукупність принципів, методів, способів, підходів до організації і проведення ІАР.
Принцип - вироблені наукою і практикою, сформульовані у концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки.
Метод - сукупність прийомів і способів емпіричного і теоретичного пізнання.
Підхід - спосіб організації принципів і методів.
Прийом - елементарна дія, спрямована на досягнення мети.
Спосіб - цілеспрямована сукупність дій і прийомів.
Процедура - встановлений порядок виконання прийомів і способів дослідження.
Методика - послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети дослідження.
2.2. Рівні методології
В ІАР розрізняють такі рівні методології:
філософський (забезпечує основну функцію ІАР - пізнавальну);
загальнонауковий (забезпечує використання загальних законів і теорій);
конкретнонауковий (забезпечує використання законів і положень конкретних наукових теорій);
інтердисциплінарний (забезпечує використання положень, загальних для ряду дисциплін);
дисциплінарний (забезпечує використання положень конкретних дисциплін);
використання окремих компонентів технологічних досліджень.
