Пояснювальна записка

Казкотерапія – це метод розвитку особистості, що об’єднує різноманітні форми та прийоми розвитку, навчання в єдину «казкову» форму. Казку успішно використовували в роботі такі відомі психологи та психотерапевти, як: Є. Фромм, Є. Берн, Б. Беттельхейм, Р. Гарднер, А. Менегетті, цю методику розвивали вітчизняні психологи та педагоги: Е.Лісіна, Т.Д. Зінкевич-Євстегнеєва та багато інших [2,6,7,10].

На сьогодні існує безліч традиційних і нетрадиційних методик, які дозволяють вирішувати комплекс задач та проблем, пов’язаних з подоланням емоційних проблем дітей дошкільного віку, таких, як: тривожність, невпевненість у собі, низька самооцінка, агресивність, збудливість, невміння встановлювати взаємовідносини з однолітками тощо. Але досвід застосування методик корекції емоційно-вольової сфери у процесі багаторічної роботи з дошкільниками доводить високу ефективність використання саме казкотерапії та ігротерапії. Так, Д.Соколов у своїх дослідженнях зазначає, що казка, дозволяє дитини розширити спектр можливих конструктивних дій. Через казку дитина вчиться переборювати бар’єри, знаходити вихід зі складних станів, вірити в силу добра, любові та справедливості [10].

У процесі казкотерапії корекція емоційно-вольової сфери дитини стає можливою, перш за все, через те, що казка є найбільш відповідною формою впливу на психіку дитини дошкільного віку, сприяє переосмисленню нею певних установок на ціннісному рівні і таким чином гармонізує внутрішній світ.

Використання методу казкотерапії допомагає дитині долати бар’єри тривожності і страхів, вона стає більш розкутою та відкритою. Методика казкотерапії також надає важливого значення навчанню мистецтву релаксації. Відповідно, діти, вчаться усвідомлювати свої відчуття, емоції, спонукання, спрямування та бажання, а також переборювати власні страхи і тривоги [2; 5, 6].

Головним призначенням казок – є стабілізація психічних процесів, естетичних відчуттів, формування еталону позитивних моделей взаємовідношень з навколишнім світом та людьми.

      Психокорекційні казки, створені відповідно до актуальної проблемної ситуації надають малюку можливість впізнати себе, співчувати, співпереживати герою, ідентифікувати себе з ним. Це дозволяє говорити про казку не тільки як про опис поведінкових можливостей, але і як про досить активне, хоча і недирективне, навіювання.

В основі психологічних проблем дітей часто лежить незавершеність. Діти довгий час стикаються з типовими проблемними ситуаціями, але не знаходячи рішення - зупиняються, витісняють проблему, не вирішуючи її - що і призводить до вад емоційно-вольової сфери. Відповідно, якщо проблемне місце пройти і питання вирішується – дитина позбавиться емоційної вади.

Особливого значення в роботі з казкою набуває підключення дітей до їх складання казок, розпочатих психологом. Цей метод дозволяє спеціалісту проаналізувати актуальний стан дитини і дає можливість дитині усвідомити, що існують шляхи конструктивного вирішення будь-якої проблеми.

Однією з особливостей казкотерапії є актуалізація головної причини виникнення тієї чи іншої проблеми. Коли дитина розуміє сутність утруднення, психолог закріплює дитяче усвідомлення шляхом включення дитини до відповідних ігор, вправ, проективної діяльності. Цей прийом дозволяє розширити досвід конструктивної поведінки дитини в умовах кваліфікованого супроводу.

Комплексне поєднання казкотерапії, ігротерапії та продуктивної діяльності дає дитині не лише можливість усвідомлення природності емоційного переживання життєвих ситуацій людиною, але і вчить керувати власним емоційним станом, його зовнішніми проявами, а відповідно і поведінкою, з оглядом на існуючі соціально-моральні норми [4,5].

Саме тому, запропонована програма корекції емоційно-вольової сфери дошкільників ґрунтується на використанні казкотерапії.

У даній програмі казкотерапія використовується як:

• процес набуття знань про світ та системи взаємовідносин у ньому;

• процес формування моделей конструктивної поведінки на прикладах

казкових героїв;

• процес перенесення казкового сенсу до реальності;

• процес набуття досвіду позитивного вирішення проблемних ситуацій;

• процес активізації внутрішніх ресурсів, потенціалу особистості;

• процес усвідомлення існування проблеми та перспектив її вирішення;

• процес засвоєння соціально-моральних норм.

Таким чином, ця програма спрямована на корекцію емоційно-вольової сфери та розвиток соціально-моральних якостей дітей старшого дошкільного віку.