Тема 4. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.

1. Поняття попиту, закон попиту, нецінові фактори попиту.

2. Економічна природа пропозиції, закон пропозиції, нецінові фактори пропозиції.

3. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага.

4. Поняття еластичності попиту, фактори та види.

5. Еластичність пропозиції, її вирахування та основні фактори.

1. Поняття попиту, закон попиту, нецінові фактори попиту.

Розуміння механізму самоорганізації, саморозвитку і саморегулювання економічної системи ґрунтується насам­перед на розумінні взаємодії попиту й пропозиції. Саме характер цієї взаємодії визначає цілу низку економічних явищ та процесів як на рівні мікроекономіки, так і на макро- та мегарівнях.

Як формуються ціни на товарному та ресурсному рин­ках? Чому, незважаючи на те, що ціна буханця українсько­го хліба зросла за 90-ті роки у декілька разів, обсяг спожи­вання його в Києві суттєво не змінився? На ці та багато інших запитань ви знайдете відповідь, зрозумівши механізм взаємодії законів попиту і пропозиції.

Термін "попит" в економічній науці означає плато­спроможну потребу, тобто потребу, яку суб’єкт здатний оплатити. Звідси випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни.

Отже, попит – це сукупна суспільна чи ринкова платоспроможна потреба представлена на ринку певного товару виражена в грошовій формі.

Розглянемо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту:

1. Попит тісно пов’язаний з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю.

2. Попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені).

3. Суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого і особистого) і представлений на ринку покупцем. Об’єктами попиту можуть бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Обсяг попиту визначає кількість продукції, яку споживачі хочуть і можуть купити за кожного можливого рівня цін. Обсяг споживання залежить від доходів споживачів і цін на споживчі блага. Зв’язок між ціною на товари та обсягом попиту графічно зображено на рисунку 1.

Рис. 1. Крива попиту

Із графіку видно, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і навпаки, зменшення ціни на товар сприятиме збільшенню обсягу попиту на нього. Цей зворотний причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару та обсягом попиту є законом попиту.

Аргументи, які підтверджують дію закону попиту:

1. Дохід споживача завжди обмежений, тому об'єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

2. В економіці діє закон спадної граничної корис­ності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна оди­ниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одини­цю товару за меншу ціну.

3. Ефект дохо­ду – при зниженні ціни за встановлений дохід можна придбати більшу кількість товару.

4. Ефект заміщення – при зростанні цін на товари споживач переключається на купівлю більш дешевших товарів субститутів.

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг по­питу. Але існують і інші чинники, що впливають на нього. Що ж відбувається з кривою попиту, якщо змінюватимуть­ся нецінові чинники?

Нецінові чинники попиту:

— кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

— доходи споживачів (пряма залежність між дохода­ми і попитом);

— очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

— ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього зни­жується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користува­тися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;

— місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку но­вих джерел доходу задля збільшення свого платоспромож­ную попиту;

— кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Слід розрізняти поняття "зміна обсягу (величини) по­питу" і "зміни у попиті". Зміни обсягу попиту відбува­ються через зміну ціни і графічно характеризуються ру­хом точки по кривій попиту.

Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч (рис. 2).

Зобразимо вплив недійових факторів на зміну положен­ня кривої попиту.

Рис. 2. Графічне зображення зміни в попиті